Матч минулого сьомого туру чемпіонату України з футболу в другій лізі між командами «Колос» (Ковалівка) та нашим «Інгульцем», без перебільшення, можна вважати головним поєдинком і не лише звітного туру, а, можливо, й усього чемпіонату. Зустрічалися ж бо дві команди, які перед цим туром посідали лідируючі позиції в першості, набравши по 16 очок , і розділяли нас лише чотири м’ячі в показнику забитих і пропущених на користь ковалівців, після того, як в одному з попередніх матчів футболісти «Колоса» просто «познущалися» над сумською «Борсою» з рахунком 7:0.

Передусім для деяких наших уболівальників, від яких неодноразово доводилося чути слова здивування щодо того, що, мовляв, це за Ковалівка така, і яким чином сільській команді, яка також лише цього року дебютує в другій лізі, вдається випереджати такі знані у футбольному середовищі колективи, як ті ж «Буковина», «Верес», «Арсенал-Київ», кременчуцький «Кремінь» чи херсонський «Кристал», пояснимо, що клуб цей базується на одній з найпотужніших в Україні агрофірм «Світанок», очолюваній Героєм України Тетяною Засухою та її чоловіком Анатолієм Засухою, який свого часу був губернатором Київщини, затим, після помаранчевої революції, як один  із стовпів тоталітарного режиму, кілька років переховувався за кордоном. Пізніше Анатолій Андрійович повернувся до України, але серйозною політичною діяльністю більше не займався, проживаючи в Ковалівці у родинному маєтку та допомагаючи дружині вести господарські справи. Втім, їхні політична діяльність та моральні уподобання прямого стосунку до теми розповіді не мають, говоримо про це лише для того, аби наші читачі розуміли, звідкіля в Ковалівці узявся такий потужний фінансовий ресурс, який дозволяє «Світанку» утримувати висококласну команду та укомплектовувати  її сильними високопрофесійними гравцями. До слова, кількість земельних угідь (разом з орендованими), які перебувають в обробітку «Світанку», перевищує 46 тис.га на території Київської та Житомирської областей.

І тим не менше, хоча у складі господарів, здебільшого, перебували більш досвідчені футболісти, котрі вже «нюхали порох» першої і навіть Прем’єр-ліги, наші хлопці на їх тлі виглядали абсолютно не гірше. Навіть якщо, за оцінкою коментатора каналу «Kremen-TV”, ковалівці справді мали незначну територіальну перевагу, то за кількістю гострих, цікавих комбінацій, які завершувалися прицільними ударами по воротах господарів, футболісти «Інгульця» явно були кращими. Невипадково ж саме наші гравці відкрили рахунок в зустрічі: захисник господарів намагався обігратися зі своїм голкіпером, однак м’яч перехопив стрімкий Микола Коляда, відпасувавши його в один дотик на Олександра Мішуренка. Удар останнього виявився бездоганним, і «Інгулець» повів з рахунком 1:0. В якості лідерів наші хлопці перебували трохи більше десяти хвилин, а далі пропустили гол за обставин, коли на результат відверто вплинули погодні умови. Річ у тім, що хвилин за десять до початку гри над Ковалівкою пустився доволі рясний дощ. Спочатку він не заважав грі, навпаки – після нестерпної спеки під прохолодними струменями води футболістам навіть приємніше було бігати по полю. Але вже десь за півгодини поле добряче розкисло, і гравці стали помилятися в, здавалося б, зовсім некритичних епізодах. Так спочатку ми втратили м’яч під час своєї атаки, коли, послизнувшись, упав хтось  із наших півзахисників, а вже за мить, під час атаки господарів, у не зовсім складному для захисту епізоді, послизнувся вже хтось із оборонців (здається, це був Ігор Пащенко), тож нападник господарів Сергій Бондаренко без перешкод пробив точнісінько у лівий нижній кут, зрівнявши рахунок. Далі рахунок уже не змінювався, хоча другий тайм виявився ще цікавішим і багатшим на гострі події. Загалом більше тримали м’яч і більше атакували футболісти «Колоса», натомість атаки «Інгульця» виглядали гострішими та небезпечнішими, після однієї з яких ворота господарів урятувала лише поперечина. А вже під кінець гри, після того, як за другу жовту картку було вилучено з поля одного з гравців господарів, ініціативу у відсотку володіння м’ячем остаточно перехопили наші футболісти. Однак цього разу вже господарі досить грамотно відзахищалися, тож зустріч так і закінчилася з рахунком 1:1, а відтак питання про одноосібного лідера чемпіонату знову перейде до заочної фази і залежатиме, вочевидь, від того, яка з цих двох команд першою втратить очки.

Тепер ще одна інформація для наших уболівальників. Як ми уже зазначали в попередньому номері, на полі стадіону «Інгулець» зараз відбуваються відновлювальні роботи, в зв’язку з чим і матч-відповідь Кубку України серед аматорів відбувається на тренувальному полі у Володимирівці. Крім цього – також з цієї ж причини – буде дещо змінено календар ігор і в другій лізі. Зокрема, за домовленістю з клубом «Арсенал-Київщина» та за дозволом Федерації футболу України, матч восьмого туру, який мав відбутися в Петровому 12 вересня, буде зіграно в Білій Церкві. Натомість «Інгулець» прийматиме спортсменів з цього міста на власному полі вже у рамках 21-го туру наприкінці квітня наступного року.

А «Інгулець-2» на минулому тижні у рамках чемпіонату області зіграв у Новгородці з місцевим «РАО-ТЕС-Промінь». Несподіванок у цьому матчі не сталося: досить легку перемогу здобули наші спортсмени, забивши у ворота господарів вісім «сухих» м’ячів. Тож підсумковий результат 8:0 на нашу користь і упевнене перше місце в групі «Схід». До цікавих подробиць  матчу слід віднести хіба що «покер» (забиті чотири м’ячі) новачка «Інгульця» Сергієнка. Ще по одному разу у воротах господарів відзначилися Давид Акопян, Владислав Кондрашов, Олександр Ніколайчук та Олег Марковець.

Володимир Кіфенко.