В майбутньому історики ще докладно дослідять одну з героїчних сторінок Ро-сійсько-Української війни (пора вже називати речі своїми іменами, не приховуючи правду за дивним терміном АТО) – оборону Донецького аеропорту, який майже рік не могли взяти вишколені російські спецпризначенці та найманці. Його, зрештою, так і не взяли, бо він був залишений в результаті недолугих дій генералів-генштабістів. Та й захищати там вже не було чого, бо, як хтось дуже влучно висловився, - бійці вистояли, не вистояли бетон і сталь. Вся Україна знає, що надзвичайно вагома роль в обороні аеропорту дісталася кіровоградським десантникам, яких вороги прозвали «кіборгами» і цей термін тепер знає увесь світ.

У кіровоградських кіборгів є побратими з інших підрозділів. Днями на каналі «1 + 1» пройшов сюжет про бійців 34-го (Кіровоградського) батальйону територіальної оборони, які, не порушуючи положень Мінських угод, без жодного пострілу просунулися на 12 кілометрів вперед, звільнивши село Зайцеве. Вони змогли пройти через мінні поля і зайняти село. Розлючені терористи тепер щодня гатять по ньому з важкої артилерії, але наші бійці мають намір не відступати, а йти вперед.

Одним з героїв телевізійного сюжету був наш земляк Олег Бабенко (позивний «Пацифіст»). Голова волонтерського руху Петрівщини А.Горністова зустрілася з ним поблизу передової і була дуже розчулена надзвичайно теплою зустріччю, яку їй влаштували бійці. На це Олег сказав: «Як же може бути інакше? Ви ж для нас робите все можливе, щоб ми відчували підтримку і турботу земляків. Бандити воюють за гроші, а ми за свою землю, за своїх рідних. Тому їм нас ні за що не перемогти!».

Анатолій РЯБОКОНЬ.