Черговий етап пройдено

На мажорній ноті, розгромивши з рахунком 4:0 лідера своєї групи – команду «Балкани» з Одещини, завершили свої виступи в другому груповому етапі чемпіонату України серед аматорів наші улюбленці – гравці ФК «Інгулець». Ця перемога дозволила футболістам з Петрівщини пройти до фінальної групи з досить високого другого місця, що залишає непогані шанси поборотися за медалі найвищого ґатунку.

Окрім нашої команди до фінальної групи пройшли також «Балкани», зачепилівський «Колос» та одеська «Жемчужина». З іншої групи «А» право виступити у фінальному турнірі вибороли добре знайомі нам «Рух» з Винників, ковалівський «Колос», ФК «Вінниця»та «Єдність» (м. Плиски). Щоправда, своїм місцем у фінальній групі «Колос» з Ковалівки поступиться оржівському ОДЕКу, оскільки футболісти з Київщини відтепер так само, як і наш «Інгулець» та горностаївський «Мир», набули професійного статуту і відтепер виступатимуть в другій лізі ПФЛ.

«Мир», як відомо, знявся з розіграшу ще після першого групового турніру, тепер аматорські змагання полишить і ковалівський «Колос». Водночас, лише наш «Інгулець» поки що планує продовжити змагання на усіх фронтах, задіявши в аматорському чемпіонаті команду – «Інгулець-2», укомплектовану гравцями, які цього року ще не отримують професійного статусу. До речі, на момент виходу цього номера з друку «Інгулець-2» вже випробував свої сили під орудою нового тренера Євгена Прошенка (донедавна очолював найсильнішу аматорську команду Дніпропетровщини «ВПК-Агро»). Про результат поєдинку нашої другої команди з гостями з тієї ж таки Дніпропетровщини – командою «Агро-лідер» ми розповімо в наступному номері.

Тепер дещо детальніше про хід звітного поєдинку. Вже з самого його початку стало зрозумілим, що «Балкани» невипадково очолюють групу: команда досить сильна, добре навчена, в складі має чимало гравців, що пройшли вишкіл в професійному футболі. Тож перша половина зустрічі явного фаворита не виявила: ініціатива почергово переходила від однієї команди до іншої, хоча, на наш суб’єктивний погляд, атаки «Інгульця були дещо цікавішими, гострішими. Однак, на завершальній стадії, певне під тиском авторитету суперників, наші форварди виглядали дещо розгубленими, тож втратили кілька непоганих нагод для того, аби відкрити рахунок. Втім, те що не вдалося нападникам, успішно здійснив захисник: під саму завісу першої половини гри за порушення правил проти Віталія Колесникова у ворота гостей був призначений штрафний удар, який майстерно виконав, обвівши «стінку» і голкіпера та вколотивши м’яча в «дев’ятку» воріт новобранець «Інгульця», донедавна захисники криворізького «Гірника» Ілля Ходуля.

А наступного гола довелося чекати ще майже сорок хвилин, коли під час виходу нашого нападника Олександра Мішуренка майже сам на сам з голкіпером гостей, здавалося, нагоду для взяття воріт вже втрачено. Один із захисників «Балкан» поспішив на допомогу голкіперові і спрямував м’яча на кутовий. Натомість голкіпер вирішив покращити ситуацію і намагався залишити м’яч на полі (хоча той вже майже перетнув лінію). Таке «покращення» обернулося для «Балкан» серйозними неприємностями: той же Мішуренко, скориставшись, що воротар на мить втратив контроль за м’ячем, прострілив його під неймовірно гострим кутом в напрямку полишених голкіпером воріт. На добивання ніхто з гравців «Інгульця» не встиг, однак, як виявилося – цього й не знадобилося. М’яч, прокотившись вздовж лінії воріт, вдарився об протилежну від місця події стійку, а від неї… закотився у ворота. Стадіон вибухнув ревом від радощів. Схоже, ця невдача вже зовсім приголомшила гостей, адже вони стали помітно нервувати і грубо порушувати правила у відборі. І ось, коли основний час гри вже збіг, у додаткові хвилини чергове порушення неподалік кута штрафного майданчика обернулося ще одним штрафним ударом, який знову ж таки виконав Ілля Ходуля. Сказати, що це був гол-красень – значить не сказати нічого. Це був просто шедевр, після якого у захисників «Балкан» опустилися руки, а в очах читалося єдине бажання: аби пошвидше оце усе побиття вже скінчилося. Але, як виявилося, футбольна гольова феєрія цього дня ще не завершилася. Одразу після розіграшу з центру поля м’яч знову перехопили наші гравці і майстерною прострільною передачею вивели сам на сам із голкіпером Миколу Коляду. Тому не залишилось нічого іншого, як вдатися до фолу останньої надії. Ситуація, до речі, виявилася дуже подібною до тієї, що телеглядачі могли бачити у розіграші цьогорічного Суперкубку України між київським «Динамо» і «Шахтарем». Наслідки її також подібні: червона картка голкіперу і пенальті. Суддівський присуд впевнено реалізував Ігор Пащенко. Тож підсумковий рахунок 4:0 і бурхлива хвиля емоцій на трибунах.

Насамкінець про легкий присмак гіркоти від побаченого. Маю на увазі поведінку окремих уболівальників, які ще хвилин за п’ять до завершення матчу потяглися до виходу зі стадіону, немовби запізнюючись на якісь більш важливі справи. Конкретно в даному випадку вони позбавили себе найцікавішого видовища, адже, як уже зазначалося, саме в ці останні хвилини й відбулися найзахоплюючіші події гри, додавши їй театральної завершеності і драматизму. Але навіть, якби цього й не сталося – невже гравці обох команд не заслужили того, щоб по завершенні гри привітати їх старання, майстерність і наполегливість оплесками? До речі, наші футболісти кожного разу по закінченні матчу, яким би виснажливим він не був, знаходять в собі сили підійти до трибун і подякувати уболівальникам за підтримку. А от уболівальники… Не усі, звичайно, але оті «струмочки тороплених», які неначе поспішають не запізнитися на останню електричку, створюють враження такої собі ложки дьогтю в загальній діжці меду.

Ну що ж, надалі сподіваємося, що культура уболівальників зростатиме разом з майстерністю футболістів, і обидва ці аспекти гармонійно об’єднуватимуть усю спортивну і уболівальницьку спільноту Петрівщини. А тим часом чекатимемо нових яскравих поєдинків і нових незабутніх вражень.

Група Б. Турнірна таблиця (підсумкова)

Володимир Кіфенко.

На знімку: в атаці автор другого м’яча у ворота «Балкан» Олександр Мішуренко.