Попереду чимало яскравих матчів і переконливих перемог
На минулому тижні футболістами ФК «Інгулець» було зіграно два поєдинки і, на жаль, в обох з них наші улюбленці поступилися своїм опонентам з мінімальним рахунком. Так основний склад команди минулої п’ятниці на своєму полі приймав грізну першолігівську «Зірку» і, пропустивши на самому початку поєдинку зовсім необов’язковий гол, так до кінця гри й не зміг відігратися, хоча мав для цього кілька слушних нагод. Натомість резервний склад команди, який, нагадаємо, продовжує брати участь в чемпіонаті України серед аматорів, навпаки – після першого тайму в Одесі перемагав місцеву «Жемчужину», але втримати переможний рахунок не зумів, дозволивши одеситам в другій половині гри зрівняти його, а вже у, фактично, компенсовані арбітром додаткові хвилини і взагалі – вирвати перемогу.
Таким чином «чорна смуга» невдач для наших фаворитів сягнула вже трьох поєдинків, що не може, звичайно, не засмучувати уболівальників «Інгульця». Але, говорячи відверто, незважаючи на такі, начебто, невтішні результати – особливих підстав для смутку не повинно бути… Принаймні, до такого висновку спонукає гра з тією ж «Зіркою». Хоча «Зірка», як відомо, сьогодні є одним з лідерів першої ліги української першості, а «Інгулець» лише дебютує цього року в другій лізі, однак усі, хто цього дня прийшов на стадіон насолодитись чудовою і яскравою грою, розчарованими не залишилися, адже це був досить сильний поєдинок гідних одна одної команд. У певні проміжки часу навіть здавалося, що атаки «Інгульця» виглядають гострішими і цікавішими. Хоча, можливо, це враження виникало через те, що симпатії наші були, безперечно, на боці «Інгульця». Разом з тим, «Зірка» засвідчила свій вищий клас умінням реалізовувати голові моменти, як це сталося вже на сьомій хвилині зустрічі, хоча починалася гра з гострих атак саме нашої команди, коли двічі мав нагоду вразити ворота гостей Віталій Колєсніков. Але в першому випадку удар нашого нападника виявився недостатньо сильним, тож голкіпер «Зірки» Льонка досить легко спіймав м’яч, а наступний удар, що спрямовувався в дальній від воротаря кут воріт, виявився неточним, власне більше схожим навіть не на удар, а на фланговий постріл, який не було кому замкнути, таким чином обидва гострі моменти було змарновано. А вже за мить спрацювало відоме футбольне правило: не забиваєш – забивають тобі. Так, відбивши перший контрвипад кіровоградців та перевівши м’яча на кутовий, захисники господарів не встигли «розібрати» для персональної опіки усіх гравців гостей, що під час виконання кутового удару увійшли до штрафного майданчика «Інгульця». Звичайно ж, «Зірка» не могла не скористатись таким «подарунком», тож центральний захисник гостей Олександр Кучеренко холоднокровно «замкнув» головою точно націлену передачу, пробивши у вільний кут воріт. Голкіпер відреагувати на такий удар був просто не в змозі, тож пропущений м’яч цілком і повністю на совісті лінії захисту.
А далі, як уже зазначалося, гра проходила зі змінним успіхом, тож інтрига не зникала до фінального свистка. Вистачало моментів як для того, щоб гості збільшили розрив у рахунку, так і для того, щоб наші футболісти його зрівняли. Здається, «Інгулець» був ближчим до того, щоб домогтися успіху. І ось, нарешті, трохи більше як за десять хвилин до кінця зустрічі наші футболісти отримали чудову нагоду зрівняти рахунок: за грубу гру проти Сергія Барбакова у штрафному майданчику гостей арбітр зустрічі, не вагаючись, вказав на одинадцятиметрову позначку. Але наш півзахисник Руслан Соляник, котрий узявся реалізувати суддівський присуд, пробив відверто бездарно, запустивши м’яч значно вище воріт. До кінця гри рахунок так більше й не змінився. Отож вперше в історії протистоянь з кіровоградцями (всього в новітній історії «Інгульця» їх було 4) футболісти «Зірки» переграли нашу команду. Перед звітною зустріччю попередні три поєдинки завершилися з нічийним рахунком (двічі - 1:1 та одного разу - 0:0). І все ж, з огляду на якість продемонстрованої обома командами гри, ця поразка викликає більше оптимізму, ніж песимізму. По-перше, «Зірка» до Петрового завітала у найсильнішому своєму складі – більше як половина гравців основного складу мають досвід виступів у командах Прем’єр-ліги України, зокрема вихованець київського «Динамо» Олег Допілса, колишні гравці львівських «Карпат» Борис та Григорій Баранці, вихованець донецького «Олімпіка», який проходив становлення в луцькій «Волині» та в молодіжному складі київського «Динамо» Артем Щедрий, Максим Ковальов та Владислав Лупатко мають в своїй біографії досвід виступів за маріупольський «Іллічівець», а Роман Бочкал – за дніпропетровський «Дніпро», Денис Сидельник – випускник академії ФК «Шахтар»… Та певне решту гравців перераховувати просто недоцільно, адже кожен з них має в своєму послужному списку досвід виступів серед елітних футбольних команд України.
Отож програти такій команді не соромно. Тим більше в запеклій рівній боротьбі. До речі, публікуючи звіт про цей поєдинок на своєму клубному сайті, працівники прес-служби «Зірка», віддаючи перевагу своїй команді (що цілком логічно), разом з тим висловили переконаність, що за якістю гри «Інгулець» складе гідну конкуренцію найсильнішим колективам з поміж тих, що виступають в другій лізі. Тож, орієнтуючись на оцінку цих, так би мовити, незаставлених експертів, можемо сподіватися, що на нас із вами ще чекають чимало яскравих виступів і переконливих перемог. Відтак і сьогоднішні невдачі є явищами тимчасовими і скороминучими.
Володимир Кіфенко
