Чиновники, що працювали за режиму Януковича, та керівники міліції, які залишалися на службі під час протистоянь на Майдані з кінця 2013 року по 22 лютого 2014-го, в найближчі 10 років не зможуть обіймати посади в держорганах. Верховна Рада 16 вересня нарешті ухвалилаЗакон «Про очищення влади». Його вже підписав спікер ВР Олександр Турчинов та завізував прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
Про те, що система влади в Україні потребує цілковитого очищення, говорили чи не на кожних виборах. Проте кожна нова влада робила тільки перестановки у владних кабінетах, і вся система продовжувала працювати за старою схемою.
Багато що в цій системі не мінялося ще з часів СРСР. Саме тому працювати в органах державної влади в найближче десятиліття не зможуть і ті, хто ще при Союзі обіймав керівні посади в КПРС, комсомолі або КДБ.
Зламати хибну практику можна було лише заборонивши усім цим людям і близько підходити до чиновницьких крісел. Але подібні законопроекти дотепер жодного разу не створювалися і, звісно ж, не подавалися на розгляд парламенту. Адже для більшості посадовців це означало б те саме, що покінчити життя самогубством, позбавитися єдиного джерела збагачення. Адже заробити собі на життя інакше, ніж беручи хабарі та «пиляючи» державний бюджет, вони просто не вміють.
Лише після Революції гідності стало ясно, що так далі тривати не може. Велику роль у створені законопроекту про очищення влади відіграли саме громадські активісти, що проявили себе під час другого Майдану. Ідейним натхненником документа став Єгор Соболєв. Разом з ним за ухвалення закону боролися й громадські діячі – зокрема, Тетяна Чорновол, Вікторія Сюмар, Леонід Ємець, які нині балотуються до Верховної Ради за списком політичної партії «Народний фронт».
Ця політична сила зробила чималий внесок в ухвалення закону. Адже тільки завдяки наполегливості члена цієї партії, спікера ВР Олександра Турчинова законопроект сім (!) разів ставився на голосування і, врешті-решт, був ухвалений. Підписуючи документ, голова парламенту наголосив, що в цей день сталася історична подія – Україна нарешті отримала реальний шанс на дійсне очищення влади.
«Це дуже важливо, оскільки впродовж усіх років української незалежності оновлення та очищення влади постійно стояло на порядку денному. Однак у тих, хто був при владі і входив до парламентської більшості, ніколи не було політичної волі і бажання до його практичної реалізації», – зазначив Олександр Турчинов.
Лідер «Народного фронту», прем’єр-міністр Арсеній Яценюк також без зволікань завізував ухвалений парламентом документ. Тепер для початку його реалізації потрібен лише підпис Президента Петра Порошенка.
Слід особливо відзначити ту вирішальну роль, яку відіграло у лобіюванні закону громадянське суспільство. В ті дні, коли закон мав розглядатися у Верховній Раді, під стінами парламенту збиралися тисячі людей, вимагаючи від депутатів нарешті зважитися на важливе рішення. А в день, коли закон мали ухвалити остаточно, біля парламенту знову горіли шини, нагадуючи про зимові протистояння на Грушевського, Майдані та Інститутській. Цей психологічний момент, безумовно, також вплинув на те, що 231 народний депутат проголосував «за».
Для втілення закону в життя знадобиться не один рік, і головне – щире бажання це робити. За словами авторів закону, процес очищення влади почнеться з Міністерства юстиції, яким, до речі, теж керує член «Народного фронту» Павло Петренко. На думку міністра, не скористатися цією можливістю для кардинального очищення української влади було б фатальною помилкою.
Оскільки саме Міністерство юстиції визначено як орган, що проводитиме люстрацію в усіх інших владних структурах, процес очищення почнеться саме з нього. Все буде відбуватися прозоро: інформація щодо перевірки того чи іншого чиновника буде розміщуватися на сайті Мінюсту, і будь-який громадянин зможе надати наявну в нього інформацію про цю особу.
Після люстрації в Міністерстві юстиції процес очищення торкнеться всіх без виключення органів державної влади, зверху донизу. А контролювати процес люстрації буде спеціальний громадський орган, до якого увійдуть представники недержавних організацій, активісти та журналісти.
Галина СЕМЕРАК
На знімку: аби люстраційний закон було ухвалено, Олександру Турчинову довелося ставити його на голосування сім разів
