Цими днями виповнилося вже сорок днів відтоді, як на 83-у році життя пішла у вічність дорога багатьом жителям району людина – Марія Михайлівна Мельник. Вона пережила всі тяжкі для людства часи, та, незважаючи на суворий життєвий гарт, зберегла в душі найкращі людські риси.

З раннього дитинства Марійка пішла працювати. Вже у 19 років трудилася на посаді агронома-інспектора в районній інспекції. У 1955 році розпорядженням РККПУ була направлена інструктором по зоні діяльності в МТС ім. Комінтерна, а в 1956-му обрана першим секретарем Петрівського райкому комсомолу. Пізніше Марія Михайлівна працювала інструктором РККПУ. У 1964 році була обрана головою колгоспу ім. Петровського, а згодом перейшла на роботу завідуючою відділом РККПУ, ще пізніше - заступником голови Петрівської селищної ради. Останні перед пенсією роки очолювала насіннєву станцію.

На своєму життєвому шляху Марія Михайлівна ніколи нікого не скривдила, не образила, ніколи не заздрила людям, а лише допомагала всім, особливо у скрутну хвилину, як могла, від чого отримувала задоволення. Люди пам’ятають її як безкорисливу, справедливу, милосердну, чуйну, таку, що душу ладна віддати кожному. Такою вже вона вродилася.

Коли трапилося горе у чужій сім’ї – не стало у маленької дівчинки мами – вона забрала дитину у свою сім’ю, зігріла її материнським теплом, виростивши, вивчивши та віддавши заміж. А згодом, ставши бабусею, допомагала глядіти онучку Настю. Навіть наприкінці життя все бідкалася: «Як же без мене залишаться Оля та Настуня?»

Навіки залишиться в наших серцях світла пам’ять про цю добру, чуйну людину. Ми приносимо щирі співчуття рідним та близьким покійної через тяжку втрату.

Марія Гончаренко. смт Петрове.