Ні для кого вже не секрет, що, в середньому, люди стали менше спати. Це негативно впливає на організм людини, адже разом зі зменшенням середньої тривалості сну суттєво зросли показники ожиріння і діабету.

У Центрі дослідження сну Університету Суррею провели дослідження «Що може змінити зайва година сну». Для цього були запрошені сім волонтерів, щозазвичай сплять від шести до дев’яти годин.

Волонтерів довільно розподілили на дві групи. Одну групу попросили спати шість з половиною годин щоночі, а іншу — сім з половиною. Через тиждень у волонтерів узяли аналізи крові й попросили їх помінятися розкладом.

Комп’ютерне тестування показало, що при скороченні сну в більшості людей зменшувалась жвавість мислення, але найцікавіші результати були в аналізах крові.

Як виявилось, коли волонтерів позбавили однієї години сну, активізувались гени, пов’язані з такими процесами, як запалення, імунна відповідь і реакція на стрес. Дослідники також побачили підвищену активність генів, пов’язаних з діабетом і ризиком онкозахворювань. Коли ж сон на годину збільшувався, названі гени, навпаки, послаблювали активність. 

Глибокий сон асоціюється з добрим відпочинком, але насправді в цей час наш мозок напружено працює. Зокрема, він пересуває спогади з короткочасного сховища у довгочасне, звільняючи у пам’яті місце для вражень наступного дня. Якщо не отримувати належного глибокого сну, ці спогади будуть втрачені.

Тому обов’язково треба виспатись, якщо ви щось вчите або готуєтесь до іспиту.

Під час швидкого ж сну «відключається» один з гормонів мозку, що пов’язаний зі стресом, — норадреналін. Завдяки цьому ми можемо зберігати спокій, поки наш мозок обробляє події дня, допомагаючи нам змиритися зі складними емоціями.

Основна частина швидкого сну припадає на другу половину ночі. Відповідно, якщо вас несподівано розбудити, то, можливо, мозок ще не встиг навести лад в емоціях — у вас лишиться відчуття стресу й тривоги.

Також краще не перебирати алкоголю пізно ввечері: його переробка організмом вкорочує час швидкого сну.