Загальновідомо, що осередком суспільства є сім’я. У ній закладаються основи буття людини, а також її духовні, світоглядні якості. Від благополуччя родини багато в чому залежить моральний стан суспільства. На жаль, для чималої кількості наших співгромадян природне бажання знайти сімейний спокій залишається нездійсненною мрією. Адже при вирішенні сімейно-побутових конфліктів більшість членів сімей вдаються до застосування насильства.
Сьогодні дуже часто ми чуємо про те, що насильства в сім’ї не повинно бути. Проте також часто чуємо про випадки скоєння насильства чоловіка над жінкою, батьків над дітьми. Найстрашніше, що рамки сімейного насильства виходять за межі дому – і розширюють їх діти, які потерпають від насильства в сім’ї, скоюючи жорстокі вчинки по відношенню до своїх однолітків. Тож найбільш гостро проблема насильства в сім’ї постає у неповнолітніх громадян, які не маючи відповідного обсягу інформації, поданої в доступній для підлітка формі, потерпають від здійснення проти них насильницьких дій з боку дорослих.
Ще зовсім недавно в Україні проблемам насильства в сім’ї практично не приділялося уваги, а тим більше - не йшлося про необхідність пошуку шляхів протидії цьому явищу. Від насильства в сім’ї можуть потерпати всі члени родини, але найчастіше воно торкається слабких, нездатних захистити себе і залежних членів сім’ї: дітей, людей похилого віку, осіб з обмеженими фізичними чи психічними можливостями, жінок. Фахівці стверджують, що найбільше потерпають від насильства в сім’ї жінки та неповнолітні діти.
За 2013 рік до Петрівського РВ УМВС в Кіровоградській області надійшло 101 звернення про насильство в сім’ї. Реальні масштаби проявів насильства в сім’ї сьогодні важко визначити. Кількість кримінальних справ за фактами насильства не відображає його реального рівня та масштабів поширення, оскільки жінки часто соромляться вчиненої щодо них наруги, і не сповіщають про це правоохоронні органи, а також не звертаються по допомогу до судової системи. Крім того, багато жінок, не вважають по відношенню до себе насильством, коли їх б’ють чоловіки і часто, відчуваючи на собі тиск багатьох обставин не в спромозі об’єктивно реагувати по відношенню до кривдника та до проблеми насильства. Багато дітей також не можуть сказати про насильство публічно, тому що вони не розуміють, що відбувається по відношенню до них.
Як уберегти себе від насильства в сім’ї?
По-перше: Не дозволяйте себе принижувати.
Найчастіше більшість жертв фізичного насильства, тривалий час дозволяли кривдити себе словами. Тобто спочатку жертва потерпає від психологічного насильства, а потім відбувається фізичне насильство.
Тому не дозволяйте себе ображати, принижувати з початку стосунків, не дозволяйте по відношенню до себе дій, які можуть привести до насильства.
По-друге: Правильно оцінюйте ситуацію.
Сімейні конфлікти здійснюються в замкнутому просторі будинку чи квартири, де немає можливості зовнішнього втручання. У разі загрози конфлікту треба вийти з дому — конфлікт на людях, як правило, стає менш напруженим.
Якщо виникає загроза конфлікту (і як наслідок — насильства), спробуйте запросити людину, яка зменшить напруження, — наприклад, родича. Але не слід використовувати в ролі громовідводу дітей. Бережіть їх нервову систему і не провокуйте насильства по відношенню до дітей.
По-третє: Не провокуйте конфлікт.
Більшість убивств і тяжких тілесних ушкоджень здійснюються на побутовому ґрунті, тобто є наслідком імпульсивних, а не спланованих дій.
Якщо відомо, що один із членів сім’ї негативно реагує на якісь дії (наприклад, уживання вами алкоголю, запізнення, контакти з певними особами та ін.), не провокуйте конфлікти і, як наслідок, — потенційне насильство.
Якщо ж ви бажаєте примусити чоловіка ревнувати, злитися та інше — ви провокуєте негативне ставлення до вас, конфлікт і потенційне насильство. Пам’ятайте про це!
По-четверте: Будьте особливо обережними з нетверезими.
Значну частину насильств по відношенню до жінок здійснюють саме п’яні чоловіки. Дуже часто у п’яному стані агресивними стають навіть цілком неконфліктні люди. Якщо ви бачите, що чоловік перебуває у стані сп’яніння, не з’ясовуйте з ним стосунків, не реагуйте на його провокації та намагайтесь заспокоїти його, не робіть різких зауважень.
Якщо зупинити конфлікт не вдається, спробуйте залишити приміщення: вийдіть в іншу кімнату, до сусідів, на вулицю.
По-п’яте: Якщо випадки насильства вже мали місце.
У такому випадку жертва має бути готова протистояти наступним актам насильства. Для цього слід:
- продумати дії на випадок повторного насильства,
- розказати про насильство тим, хто може допомогти,
- визначити місце, куди можна піти у випадку загрози насильства,
- домовитися із сусідами, щоб вони викликали міліцію, якщо почують крики з квартири,
- у безпечному, але доступному місці заховати документи, певну суму грошей, книжку з номерами телефонів, інші важливі папери, певний одяг та необхідні ліки,
- визначити, що саме з цінних речей слід забрати з дому,
- заздалегідь знайти номери телефонів місцевих служб, які можуть надати необхідну підтримку.
Запам’ятайте! Коли у вашій родині трапляється насильство - не потрібно сидіти і чекати на його повторення. Принаймні скористайтесь вищевказаними порадами. І тоді зможете уберегти себе та своїх рідних від такого насильства.
Якщо ви стали жертвою або свідком насильства телефонуйте за номером: 9-02 – Петрівський РВ УМВС в Кіровоградській області, 9-63-50 управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації, 9-72-63 районний центр соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді, 9-62-63 служба у справах дітей Петрівської районної державної адміністрації.
Валентина СИБІРА, начальник управління соціального захисту населення Петрівської райдержадміністрації