Знайомство зблизька
Сергій Лавриненко відповів на питання прес-служби ПФЛ
Головний тренер ФК «Інгулець» Сергій Лавриненко розповів про амбіції щодо підвищення у класі, тактичні напрацювання, стосунки з Еллою та про запрошення екс-гравців «Зірки».
- Сергію Дмитровичу, у своїх інтерв’ю Локтіонов і Лупашко обережно говорять про перспективу підвищення у класі «Інгульця» вже цього сезону. Що Ви думаєте з цього приводу?
- Гадаю,варто дивитися не тільки на готовність команди. Куди важливіше, чи готовий клуб до цього. У нас немає мети будь-якою ціною потрапити до УПЛ. Якщо заходити, то ґрунтовно, як це зробила, скажімо, «Олександрія». Помітно, як клуб розвивається, йде у єврокубки. Такий шлях обрав і наш президент. Завдання: ми повинні підтягнути всі тили.
Президент наголошував, що будує гарний стадіон. Він хоче зайти, щоб і стадіон був, і команда відповідала амбіціям, порушується питання про будівництво чи купівлю готелю. Знаю, це питання обговорювалося. Це все має бути в структурі клубу.
Якщо вийде у нас потрапити до Прем’єр- ліги, будемо раді, але тоді доведеться форсувати розвиток інфраструктури. В аматорах президент ставив завдання – підніматися щаблями, але поступово будував інфраструктуру, яка на сьогоднішній день уже відповідає рівно Першої ліги. У нас один із найкращих газонів у Першій лізі, є кілька штучних полів.
- Напевно, програний матч «Колосу» є тим каталізатором готовності команди до ви-рішення високих завдань. Важкий графік дався взнаки у Ковалівці?
- Графік для всіх важкий, але ми підійшли до гри із чотирма травмованими футболістами. Перед матчем у Локтіонова температура була, ще й по ходу гри основний гравець травму отримав. У нас не було замін, які б посилили гру, плюс дисквалі-фікація капітана на три матчі. Все склалося разом. Ми програли 0:1, але не можна сказати, що «Колос» сильніше виглядав, вся гра була в центрі поля. Хоча пенальті – визнаємо, там рука була.
- У цьому матчі ви знову змінили тактику. Слідкуєте за останніми тенденціями?
- Звичайно, будь-який тренер повинен вчитися. Той, хто вважає, що все уміє, буде деградувати. Ми в п’яти матчах різними тактиками грали. Було 3-5-2, 4-1-4-1, і без крайніх хавів. Тактика залежить від суперника і від наших виконавців. Намагаємося награвати на тренуваннях різні стилі, приділяємо багато часу тактиці.
- Але для таких експериментів необхідні виконавці належного рівня. У вас такі є?
- З багатьма хлопцями не перший рік працюю, ми задоволені комплектацією. Але частина з них прийшла в міжсезоння, частина - протягом чем-піонату, декілька гравців тільки минулого тижня. Не вистачило часу на зіграність. Якби була більшою пауза, ми б краще підготувалися. Не вистачило часу і важко перелаштовуватися під час сезону.
- У вас є вінгери, на яких ви покладаєте великі сподівання. Як у національній збірній багато залежить від Коноплянки та Ярмоленка, так і у вас ставка на Рябушка та Еллу Кена. Ви задоволені їх діями?
- Ми повернемося до того, що все залежить від тактики на той чи інший матч. Якщо граємо у три центрбеки, то використовуємо цих хлопців як центральних півзахисників.
Для нас кожен футболіст важливий, ми часто повторюємо: чим краще футболісти розумітимуть вимоги до тактики, тим легше буде і нам, і їм. Ска-жімо, сьогодні Рябушко може зіграти вінгера, а завтра - на позиції «десятки», і він повинен розуміти, які саме до нього вимоги. Тільки за таких умов зростатиме якість команди і гравця. Важливо розуміти, що робити на полі.
Ми часто змінюємо позиції, у нас Солдат зліва і справа може зіграти. Ми намагаємося нейтралізувати сильні сторони суперника і будуємо свою гру.
- Потенціал Елли Кена все ще не розкрито повністю? Знаходите спільну мову?
- Так, він російською погано говорить, краще – українською (посміхається). Комунікації вистачає, він гарно влився в колектив, веселий, колективний гравець, що потрібно. Кваліфікація сама за себе говорить, сім років займався у «Барселоні». Просто у нього була важка травма, і кар’єра пішла не так, як того хотілося б. Але для нашого рівня він досить кваліфікований гравець і здатний на більше. Забитий м’яч? Для нього цей м’яч має значення.
Елла уже адаптувався до нашої країни, він уже українізований, жінка - українка, дитина народилася. Ми на нього сподіваємося.
- Вдається координувати роботу з резервним складом?
- Коли я прийшов працювати, ми з президентом узгодили, що друга команда має складатися з молодих гравців. Повинні черпати молодих звідти. Хай хоч одного чи двох будемо брати, і це вже буде успіх. Хлопці такі є, ми долучаємо гравців 1999-1998 р.н., є талановиті, хто стукає в двері першої команди. Деякі виходили на заміну, і в Кубку грала молодь, досить упевнено, з «Полтавою» зіграли, виграли 3:1.
Має бути стимул потрапляти в першу команду. Через календар не вдається часто бувати на матчах «Інгульця-2». Я слідкую за їх тренувальним процесом, переглядаю записи матчів другої команди. Певна річ, у нас прямий контакт із тренерами Кононенком і Ратієм, по кожному футболісту обговорюємо ситуацію.
- Як вам удалося запросити колишніх лідерів «Зірки»?
- Це ті хлопці, з якими я працював. Вдячний президенту, що знайшов можливість знайти слова і запросити їх. Ми розуміємо, у нас клуб молодий, але нам набагато краще проводити селекційну роботу, прийшли хлопці, які досягли чогось у футболі, і їм легше вливатися.
Спочатку було складніше проводити селекційну роботу, коли я прийшов. Зараз мені легше, за ці півроку ми всі питання вирішили: провели два збори в Закарпатті в шикарних умовах, в Полтаві на турнірі були, зимою плануємо в Туреччину летіти на збори. Зараз гарний колектив, всі професіонали своєї справи, все одне до одного, радий, що підібрався колектив, не команда, а сім’я, живемо на базі, спілкуємося і від цього такий результат.
- Президент допомагає визначати стартовий склад, як це інколи буває у деяких командах?
- У нас такого немає. Принципи Олександра Поворознюка і мій, як тренера, збігаються: грати має найсильніший. По блату чи за минулі заслуги ніхто не грав і не було натяку на таке. Мені поталанило з президентом, погляди схожі, він забезпечує життєдіяльність клубу на 200 відсотків. А тренувальний процес, вибір футболістів, тактики - це моя прерогатива, він мені довіряє. У нас чітке взаєморозуміння.
Прес-служба ПФЛ
На знімках: як би не зіграв «Інгулець» - виборов перемогу чи зазнав поразки - Сергій Лавриненко завжди крокує до трибуни з уболівальниками, аби подякувати їм за підтримку; сьогодні ФК «Інгулець» - одна з найкращих команд Української Першої ліги, коли випадає така можливість, наші футболісти з команди «Інгулець-2» у повному складі вболівають за своїх старших товаришів.
