У Володимирівці пройшов ІІІ фестиваль юних поетів «Поетична Петрівщина - 2019»
Я мислю мовою цією
Я нею змалку говорю,
Зву рідною її, своєю –
Це, де завгодно, повторю,
Моя чарівна, дивна мово,
Хто перелічить в ній слова?
Вона – прекрасна і казкова,
Весела, щира і жива.
Вона державною вже стала,
Але до волі довго йшла.
Щороку з попелу вставала…
А скільки спалена була!
На ноги б інша не сп’ялася,
А українська знов жива!
Нарешті, стала, відбулася!
Говорить, думає, співа!
20 березня Володимирівська загальноосвітня школа І – ІІ ступеня радо вітала учасників ІІІ – го районного поетичного фестивалю «Поетична Петрівщина, 2019». Цього дня в нашій школі зібралися яскраві зорі юного таланту, промені весняного сонця, дивоцвіт авторської поезії степової Петрівщини. Не підлягає сумніву, що поезія відіграє одну з провідних ролей у духовному збагаченні людини. Тому, і наш фестиваль відбувся в переддень Всесвітнього дня поезії.
Конкурс поетичної творчості «Поетична Петрівщина» для учнівської молоді нашого району було започатковано у 2017 році за ініціативи Володимирівського куреня Всеукраїнського лицарського ордену православних козаків ім. І. Сірка, голови Жовтоводської міської поетичної студії «Горицвіт» О. Бережного за фінансової підтримки ТОВ «Агрофірма П’ятихатська» в особі О.Г. Поворознюка, з метою виховання любові до поетичного слова, української культури, рідного краю, усвідомлення своєї приналежності до України.
Нехай воскресне Слово з попелу і тліну,
З минулих літ, з палаючих ожин
Нехай воскресне Слово в мить єдину
В кібернетичну еру космосу й машин,
Коли немає діла нам до слова
У хаосі думок і метушні,
Воно, премудре,плавиться в огні,
Воно, прозоре,видиться мені
Нехай воскресне Слово!!!
Як народжується її величність Поезія в юних серцях? Цього ніхто не знає. Іноді юні поети кажуть, що вірш приснився або Муза підкралася так непомітно, що не було навіть на чому записати, тоді вони пишуть на зошитах, клаптиках паперу, навіть на руках, або ж запам’ятовують. Як би там не було, але те, що до них приходить прекрасна Муза Поезії, вічно молода й юна, це прекрасно, це — подарунок долі.
Цього дня із сцени лилася чудова лірика юних поетів Петрівщини. Слова перепліталися, складалися у рими, тривожили душу. Перші поетичні спроби конкурсантів збагачували духовно не лише самих авторів, а й слухачів, принесли неймовірну насолоду, надали впевненості в духовних шуканнях.
– І звідки ж взялася поезія?
– З синього неба і зір…
З запаху мальви і фрезії …
З юні засніжених гір…
З вишні духмяного квіту
З вранішніх перлів роси
З рік неспокійних блакиті
З весен п’янкої краси…
Цікаво те, що, як сказала О.М. Мисік (завідуюча ЦДЮТ Східного округу), цього року зріс рівень авторської майстерності, порівняно з попередніми роками. Збільшилася кількість учасників (зареєструвалося 25, але взяли участь тільки -24).
Ми маємо надію, що цей конкурс стане традиційним і до нього долучаться всі школи району.
* * *
А МАМИ ДІТЯМ МИРУ ХОЧУТЬ
У полі жито половіє,
І сонечко ласкаво гріє,
Вітерець тихенько щось шепоче,
А мами дітям миру хочуть.
Щоб не стрічали синів мами
У домовині із сльозами,
А з короваєм, пирогами
Лиш на весільнім рушнику.
Хай згинуть палії війни.
І вітер їх сліди розвіє.
Бо їх вже люди прокляли.
Настане мир на Україні.
Від мін очиститься земля,
Комбайни вийдуть на поля.
Вже на токах пшениці гори,
А на полях лише стерня.
І люд збереться за столами
Поласувати пирогами
І галушками з часником
З пшениці нового врожаю.
І сміх дитячий не стихає
Хтось і боян уже розтяг,
І пісня лине з краю в край,
По нашій славній Україні,
На цій згорьованій землі.
Антон Коваленко, учень 4 класу Волдимирівської загальноосвітньої І-ІІ ступенів
* * *
НІЧНА ПРИГОДА
Цілий день дівчатка грались
І ляльками забавлялись.
День пройшов, пора вже спати
Треба всім відпочивати.
А вночі, як діти сплять
Ляльки – іграшки сидять,
А ведмедик тихо ходить,
Пісеньку свою заводить:
- У –у-у, а-а-а.
Тихо, тихо, дітвора.
Вікторія Бабенко, учениця 2 класу Володимирівської загальноосвітньої школи
* * *
УКРАЇНА
- Де живеш ти?
- В Україні!
- Що це друже?
- Батьківщина!
Де цвітуть ромашки в полі,
Де лани такі чудові,
Де дівчата кароокі.
Тут найкращі в світі ночі.
Все житття тут жити хочу.
Я люблю свою країну-
Вільну, сильну і єдину.
І ти, друже, покохай
Любий наш, величний край!
Олег Дарчук, учень 4 класу Володимирівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів
* * *
НАША МОВА
Я знаю, де найкраща мова
І солов’їна, й барвінкова!
Де кажем ми найкраще слово:
Моя ти рідна, щира мово!
Де пісня лине солов’їна,
Там, де святкує вся країна,
Там, де живе моя сім’я,
Де рідна матінка-земля.
Валерія Педан, учениця 3-Б класу Петрівської загальноосвітньої школи І ступеня
* * *
ОБЛИЧЧЯ БАТЬКІВЩИНИ
Ми – найгарніша нація у світі,
І найродючіша у нас земля.
Ми маєм надра найбагатші на планеті,
Та чомусь доля неньки-матері сумна.
Ніяк не можемо піднятися з колін
Кругом в містах, куди не глянь, жебрак.
І безгрошів’я прижилося у сім’ї
Та людство вже змирилося,ось так!
Чи довго ще так будемо ми жити
І зводити в сім’ї кінці з кінцями?
Ох як болить же мамі за дитину,
Яка не йде учитись за бажанням!
Бо все в житті впирається у гроші,
Без них,як бачимо- ти не людина.
Якби хоч день прем’єр пожив на кошти,
Які батьки отримують щоднини.
Живемо ми від виборів до агітацій,
Бо нам тоді хоч щось перепаде.
І кожен хоче у дільниці заробляти
І агітують кожен за свого.
Маніпулюєте людьми,як заманеться!
Як те лото...Кому ж тут повезе?
Бо коли вибір здійснює громада
Ви знов беретесь кожен за своє.
Невже не жаль Вам неньки – України?
Черпати без зупину…мало й мало
Загляньте Ви у села та родини
Де злидні, холод … і немає мами
Я зрозуміла у житті одне:
Немає у Вас серця і святині,
Бо якби дбали Ви про діток і село,
То в нас була б заможная країна
Так мало віриться у цю весну,
Та все ж таки не полиша надія,
І Бог пошле в країні й нам слугу,
Який нас не поставить на коліна
Я буду сподіватись і молитись
За України краще майбуття ,
Щоб свій талант лишали в Батьківщині,
А не пливли за дальнії края.
Бо я тут народилась і живу
І хочу гордо я сказати- українка!
Бо жінки найгарнішої нема
Як та, що народила Україна!
Карина Васяніна, учениця 6 класу Червонокостянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
* * *
ДУША ПОЕЗІЇ
Душа поезії – не вітер, не сюрприз,
не рима, що іде з словами,
Не брязкальце для диваків.
Не полум’я, погашене сльозами,
Що вже давно в рядках цих не горить.
Та не в простих словах вона сховалась,
В душі цієї гарна суть.
Не кожний, хто із болем в серці зможе
цю істину просту збагнуть.
Пройди цей шлях, ставай шукачу,
Віддайсь цій мрії, візьми її сповна
Зшукай уперто і терпляче,
Тоді відкриється тобі вона.
Вийди на кручі гори і поля,
В яких твій батько сіє суть свободи
Та не вмирай від мороку і болю.
Ти вирвись в добрий світлий шлях.
Прислухайсь, як вона співає,
хитаючи вітрами комиші
Як не знайшов – її немає
Мабуть, і не було в твоїй душі.
Інна Заморока, учениця 8 класу Ганнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
* * *
ВТІШАЙСЯ РАДІСТЮ ЖИТТЯ...
Втішайся радістю життя,
Воно на цвіт весняний схоже.
Бо хто пішов у небесне небуття,
Радіти вже цьому не може.
Співай і танцюй, втішайся й живи,
Цінуй усе, що згодом випадає.
На хвилях радості з веслом пливи,
Бо щастя більшого немає,
Ніж те, що є на світі Ти,
і прекрасна, і єдина.
Тому люби, радій, лети
І пам’ятай, що ти – людина.
Тетяна Єфімова, учениця 9 класу Іскрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів
* * *
ГЕРОЯМ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
Коли на серце впала блискавиця,
Коли на серці знов бринить дощем,
Коли на ноги впала бліднолиця,
Коли всі мрії стали лише днем.
Ви як один супроти стали,
Ви до кінця тримали бій,
Ви нам життя всім врятували,
Ви всі пішли в далеку тінь.
І вже пройшло багато літ,
І вже в садах там білий цвіт,
І вже у всих на краще доля.
І діти бачать тільки ВОЛЮ!
Шумлять жита,як і раніше
Пливуть у небі літаки
За вас історію допишуть
Суворі подвигу рядки…
Анастасія Мельник, учениця 10 класу Іскрівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів
* * *
ЛЕТИ
Лети, душа моя, лети
Пробач усіх, і я тебе пробачу
Зціли мене душа моя, зціли,
не дай мені у відчай впасти
лети туди, де радісно тобі,
де скрипка аж до болю проникає,
там, де шумлять ліси й гаї,
лети туди, там, де потрібна ти
лети й даруй всім радість і тепло
щоб могли зустріть тебе привітно
Даруй навколо ти усім добро
Та й повертай до мене,
Відкрий своє нутро,
Наповни мене всим сокровенням,
Що ти шукала в пошуках натхнення
Та й поміж справ тих сьогодення
Змалюй моє сіре це будення.
Ліана Мірошніченко, учениця 11 класу Новостародубської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
* * *
КРИЛА
Людина крила має,
Але не літає
І чому ніхто не знає
Кожен день вона гадає
Звідки крила у людини
І чому вони ростуть
Може, з честі, совісті
Мрії і з віри?
А у когось з ненависті,
Люті і гніву?
Кожен свої крила має,
Але не літає.
Злетіти лиш може у небо
Білесенький птах
Який співав цілий день:
Ках – ках, ках – ках...
Людина злетіти не може
Але все одно у небі літає
І крила вона свої має,
Але які? – ніхто не знає...
Марія Войтко, учениця 7класу Володимирівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів
І нехай, це перші спроби, проте – написані від душі. Всі були в захваті, а найголовніше, що ніхто не залишився байдужим. Виступии були чудовими, кожний по-своєму. Юні поети радували веселими та позитивними віршами, зачаровували ліричними і проникливими композиціями…
Майстерність конкурсантів оцінювало почесне журі у складі:
- завідувача ЦДЮТ Східного округу – О.М Мисік.
- представника Регіональної спілки письменників Придніпров’я, представника Міжрегіональної спілки письменників України - М.В. Олексієнка.
- доброго друга нашої школи, підполковника козацтва, голови Жовтоводської міської поетичної студії «Гори-цвіт», поета – О.Г. Бережного
Переможці конкурсу: Антон Коваленков, Карина Васяніна, Анастасія Мельник - І -е місце; Тетяна Єфімова, Інна Заморока, Валерія Педан - ІІ - е місце; Олег Дарчук, Марія Войтко, Тетяна Жарова - ІІІ - є місце. Всі учасники отримали дипломи та подарунки.
Переможці, як і минулого року, одержали відчутну грошову нагороду, яку виділив генеральний спонсор фестивалю, генеральний директор ТОВ «Агрофірма П’ятихатська» - О. Поворознюк. Завжди приємно відчувати увагу людини, яка вболіває за дитячі справи та допомагає у здійсненні багатьох дитячих мрій та побажань…
Приємно, що учасники конкурсу одержали грамоти і грошові премії і від Жовтоводського козацького товариства Всеукраїнського лицарського ордену православних козаків ім. І.Сірка, які вручив М.Дідик.
Учасниця фесивалю, учениця 2 – го класу В. Бабенко, яку відзначили козацькою премією, у захваті сказала: «Уявляєте...Це ж моя перша зарплата!»...
Учні нашої школи отримали ще один сюрприз. Перед початком фестивалю М.В. Олексієнко провів урок – зустріч, на якій школярі ближче познайомилися з творчістю поета.
Хочемо побажати кожному з учасників відрити свій талант на повну, щоб він забуяв яскравим суцвіттям на світанковому видноколі нашої країни, щоб кожен відчув себе частинкою великої родини українського талановитого народу. Маємо надію, що через рік вони повернуться окрилені, духовно збагачені, готові ділитися поетичними надбаннями юного таланту!
Летіть же доленосними шляхами
В чорнильне небо, в живодайну вись,
Сьогодні нам вдалося разом з вами
Знайти господарів кришталю серед всіх!
Неля Дудник – організатор конкурсу
