Село Зелене – найстаріше на території Петрівського району. Воно було засноване як козацький зимівник у 1672 році, хоча, швидше за все, насправді ще раніше, бо цим роком лише датується перша згадка про нього у документах. Місцевість ця благодатна (козаки вміли її обирати для проживання), тож поселення розвивалося, збільшувалося. Станом на 1 січня 1921 року в ньому проживало близько дев’яти тисяч жителів, було 1200 дітей, в ньому діяло три церкви. Нині в Зеленому зареєстровано близько тисячі жителів, а об”єктитвно реальна цифра проживаючих ще значно менша.
Землі тут, мабуть, найкращі в районі, тож свого часу колективні господарства, які діяли на цій території, зокрема колгосп «Україна», славилися щедрими врожаями, були досить багатими і економічно потужними. Недаремно тут свого часу був зведений один з кращих в районі сільський Будинок культури, в якому нерідко проходили загальнора-йонні заходи.
Та, на жаль, колгосп поступово став занепадати і, зрештою, як кажуть, «наказав довго жити», занедбане приміщення Будинку культури, від якого залишилися одні стіни, стало пам’ятником минулому. Сільська рада також впродовж певного періоду не могла похвалитися якимись здобутками, всі її зусилля були спрямовані хіба що на виживання.
Та життя не зупинилося. На землях колишнього колгоспу стали працювати нові агроформування, які, слід сказати, господарюють досить успішно. Сільська рада, яку вже другий термін очолює Інна Беркун, також цілеспрямовано і наполегливо займається облаштуванням життя односельців, аби зробити його комфортнішим, село привабливішим.
Інна Вікторівна з сумом споглядає на стіни колишнього осередку культури, бо поки що важко знайти спосіб позбутися цих руїн, які псують і вигляд, і імідж села. Але жителі Зеленого не залишилися без можливостей задовольняти свої культурні потреби. СБК працював у пристосованому приміщенні, але І.Беркун, разом з депутатським корпусом, подбали про те, щоб культосвітній заклад мав своє окреме приміщення. Тож будівля колишнього магазину зазнала капітального ремонту та реконструкції і перетворилася тепер на гарний і затишний Будинок культури, урочисте відкриття якого відбудеться 19 жовтня. Воно стане великим святом для всіх зеленців, бо цього дня до них в гості завітають професійні артисти з обласного центру, а також кращі самодіяльні артисти Петрівського районного Будинку культури. До цього слід додати, що капітальний ремонт приміщення обійшовся у 1,4 млн.грн., на меблі та одяг сцени витрачено майже 90 тис.грн., ще 100 тис.грн. виділено на придбання якісної музичної і підсилюючої апаратури. Тож сільська рада створила всі умови для ефективної роботи клубного закладу, яким керує наполеглива і енергійна Діана Основенко.
У приміщенні сільської ради працює і бібліотека, якою завідує Наталія Мигалівна Савчук. ЇЇ безперервний стаж роботи складає - 30 років. З початком трудової діяльності свого часу їй допоміг - сільський голова Леонід Григорович Буржницький. Згодом Наталія Мигалівна закінчила навчання у місті, вийшла заміж, народила двох донечок та знову повернулася до улюбленої справи – бібліотекаря.
За увесь період роботи пані Наталія згадує лише приємне, а найважчим було витримати три переїзди у нові приміщення, коли література щоразу пакувалася, а згодом знову розставлялася на свої полички.
Зараз сільська бібліотека має багато нових періодичних видань – газети, журнали, книжки, які населення із задоволенням перечитує. Цього року сільським головою було передплачено видань на суму 4 тисячі гривень.
Коли ми запитали Наталію Мигалівну, чи багато залишається «на руках» літератури, яку читачі не повертають, бібліотекар відверто і впевнено відповіла, що ні, усі совісні, і що таких випадків не було. Навіть, буває, заносять із своєї власної бібліотеки новенькі книжечки, інколи і цілими се-ріями. Ось і недавно Олександр Жушман закупив 12 художніх книг, які користуються великим попитом, за що йому велика вдячність. Часто самі читачі приносять свої власні книжки із власної бібліотеки. З поповненням сільської бібліотеки допомагає і районна бібліотека.
З метою стимулювання активності читачів часто проходять виставки, творчі конкурси, презентації.
У бібліотеці створений і музейний куточок, у якому збе-рігаються речі широкого вжитку населення епохи кінця ХІХ - поч. ХХ сторіччя. Дуже гарно зберігся рушник, вишитий ще у1914 році, проте і зараз він має дуже привабливий вигляд.
Найбільша серія, яка мається в бібліотеці, - це звичайно ж класика! На книжкових поличках стоять «зачитані» сірі експонати та поряд зовсім новенькі, нещодавно придбані яскраві збірки художніх творів.
Як і скрізь, в Зеленому важливою проблемою залишається стан доріг. Вже виготовлені проекти ремонту вулиці Чкалова і дороги Зелене – Жовті Води. Вартість цих проектів, відповідно, 1,47 млн.грн. і 1,49 млн.грн., 30% коштів вже проплачені – на придбання будівельних матеріалів.
Депутатський корпус і громада села вважають надзвичайно важливим питання виховання і навчання дітей, тож робиться все можливе, щоб в Зеленському ДНЗ та школі створювалися комфортні умови, вони були забезпечені всім необхідним. В ДНЗ, наприклад, найнижча в районі вартість харчування дітей – 3 гривні в день, а всі учні школи взагалі харчуються безкоштовно.
Кілька років тому, як ми пам’ятаємо, актуальним для всього району було питання відновлення вуличного освітлення. Нині воно тут вирішене, всі вулиці Зеленого освітлені.
Ефективно діє і Зеленська амбулаторія, якою завідує лікар-терапевт Володимир Безуглий, йому допомагає медична сестра Лариса Скороход. Крім прийому в амбулаторії, вони бувають і в домівках хворих, а також не лінуються бувати в установах, вдома у жителів села, аби спростити їм процедуру підписання договорів з сімейним лікарем, згідно з медичною реформою. Амбулаторія непогано обладнана, в тому числі кардіографом, має окремий кабінет для прийому дітей, стоматологічний кабінет, в якому буде працювати досвідчений спеціаліст.
Зеленською ЗШ І – ІІ ступенів – філією Петрівської ЗШ І – ІІІ ступенів керує Вікторія Біла. Ця молода жінка – справжній ентузіаст, очі якої горять завзяттям. Захоплено розповідає про те, як сільська рада дбає про поліпшення умов для роботи і навчання в школі. Тут відремонтована система опалення, покрівля, в школі є 4 мультимедійні дошки, 6 ноутбуків, гарно обладнаний клас інформатики. На найближче майбутнє заплановано капітальний ремонт спортивної зали, роботи щодо зовнішнього утеплення приміщення, ремонт коридору і трьох класних кімнат початкової ланки. Якщо говорити про кошти, то на поточний ремонт класних кімнат виділено 199 тис.грн., 199.998 грн – на ремонт коридору початкової ланки, близько 800 тис.грн. – на капітальний ремонт теплосистеми, 1, 5 млн.грн. – на ремонт покрівлі, 433 тис.грн. – ремонт каналізаційної мережі. Перемігши в проекті «Майбутнє – спільна справа», облаштували подвір’я школи новим флагштоком та альтанкою. Є на території школи і гарний майданчик зі спортивними тренажерами. На сесії сільської ради виділено 11340 грн. на придбання конструкторів-роботів, а ще це єдина школа в районі, в якій викладається предмет «Робототе-хніка». Це заслуга вчителя Олега Чудного, який власним коштом пройшов курс навчання в Києві і отримав відповідний сертифікат. За кошти сільської ради оплачується робота керівників гуртків робототехніки та англійської мови. В плані патріотичного виховання у школі створено осередок юних козаків, як підрозділ Жовтоводського козацького осередку, козачкою планує стати і завідувач філії, аби бути прикладом для учнів.
Серед досягнень школярів – здобуття Єлизаветою Полюхович стипендії «Обдарованість» в номінації «Технічна творчість», а головне те, що для учнів школа є справжньою другою домівкою, бо далеко не в кожній сім’ї є такі умови, як тут.
Вікторія Миколаївна назвала спонсорів, які допомагають створити в школі комфортні умови, забезпечити якісний освітній процес. Це керівники фермерських господарств: Володимир Деркач, Олексій Жушман, Юрій Больбот, Віталій Волков, Руслан Псаревський, Костянтин Дорошенко, Олег Козачок.
Надзвичайно ефективною і корисною для громади є діяльність комунального підприємства «Комунсервіс», яким керує Віктор Копійка. Хоча підприємство і дотаційне, як і більшість житлово-комунальних підприємств, та дуже потрібне, бо займається впорядкуванням території, наданням різноманітних послуг як населенню, так і іншим споживачам. На озброєнні має трактор з відвалом, автомобіль КрАЗ, автобус для підвезення робітників «Комунсервісу», вчителів. Не так давно придбали станок для виготовлення паливних брикетів потужністю 1 тонна брикетів за зміну (8 годин), планують придбати станок для виготовлення шлакоблоку і тротуарної плитки. Все це, звісно, допоможе підвищити рентабельність підприємства. А ще важливо, що «Комунсервіс» - це 18 постійних робочих місць (влітку їхня кількість через збільшення обсягів роботи сягає 22 – 23), кількість яких з придбанням станка для виготовлення шлакоблоку збільшиться ще на три одиниці. Це для села дуже важливий фактор.
Ось так живе Зеленська громада. Дружно, згуртовано. Недаремно Інна Вікторівна каже, що їхня громада – одна сім’я.
Анатолій РЯБОКОНЬ.
На знімках: Інна Беркун з працівниками СБК Наталією Скороход і Наталією Гавриленко; новий Зеленський СБК; ігровий майданчик Зеленського ДНЗ; вихованці ДНЗ з власними виробами; Інна Беркун з Вікторією Білою; трудовий колектив ДНЗ на чолі з Марією Неробою (в центрі); Наталія Савчук у сільській бібліотеці; виставка нових видань; стоматологічний кабінет Зеленської амбулаторії; лікар Володимир Безуглий з медсестрою Ларисою Скороход; директор школи Вікторія Біла ділиться проектами з оновлення класних кімнат; учням під час перерви є чим зайнятися; учень 8-го класу Сергій Жушман – перше інтерв’ю для районного радіо; першокласники з вчителем Володимиром Жушманом в ігровому куточку; Зеленська школа з новою покрівлею; керівник КП «Комунсервіс» Віктор Копійка з робітниками Сергієм Гайдучеком та Олександром Царенком.
Фото автора.
