Відвідуючи місцеві територіальні громади, розумієш, що реформа адміністративного устрою конче потрібна. Надто вже разючою є відмінність в економічній спроможності територій, перспективах їхнього розвитку. Якщо одні мають для цього неабиякі ресурси, то інші заледве зводять кінці з кінцями.
Саме до останніх належить Малинівська сільська рада, на території якої налічується 181 домогосподарство, зареєстровано 402 жителі (хоча реальна їх кількість, з відомих причин, значно менша). Як свідчить сільський голова Едуард Яротник, молоді в селі мало, тут постійно проживають, переважно, люди передпенсійного і пенсійного віку, хоча влітку з навколишніх міст приїздять вихідці з села, аби пожити цей період в батьківських оселях.
Річний бюджет сільської ради скромний – близько 1,6 млн. грн.. Приблизно 900 тис.грн. йде на утримання ДНЗ «Сонечко», 140 тис.грн. – утримання шкільного автобуса. У зв’язку з тим, що автобусний маршрут Петрове – Малинівка нерентабельний, перевізнику М.Жугану компенсують збитки – 36 тис.грн. за рік (пальне, заробітна плата та субвенція на перевезення пасажирів пільгових категорій). А ще ж заробітна плата працівників бюджетної сфери та апарату сільської ради. Через нестачу коштів довелося прийняти дуже непросте і неприємне рішення – заробітну плату працівників сільської ради встановити на рівні мінімальної, а в ДНЗ «Сонечко» рішенням сесії сільської ради змінили штатний розпис, зменшивши заробітну плату працівників на 25%, бо були потрібні кошти на встановлення системи автоматичної протипожежної сигналізації, без чого заклад не мав права працювати. Дуже сподіваються, що це тимчасове явище.
Базове господарство – ТОВ «Малинівське» обробляє близько 1000 га землі. Надає посильну допомогу громаді, але його керівник В.Мірошніченко вважає, що й фермерські господарства та одноосібники, яких налічується більше сотні, повинні брати активнішу участь в житті громади, надавати їй суттєвішу фінансову підтримку.
Дійсно, не всі фермери і одноосібники надають таку допомогу, хоча окремі з них полюбляють дорікнути недоліками, залишаючись при цьому осторонь від місцевих проблем.
Втім, Е.Яротник каже, що є серед них і такі, що допомагають. В зимовий період керівник ФГ «Авал», депутат ра-йонної ради А.Іщенко та одноосібник М.Дудзінський займалися розчищенням доріг від снігу, хоча робити це було непросто, бо вони не мають важкої техніки. Свого часу Л.Висоцький придбав для ДНЗ холодильник, М.Філіпенко надав кошти для встановлення огорожі біля меморіалу односельців, які не повернулися з війни, на ремонт і технічний огляд шкільного автобуса. Допомагають громаді В.Рябець, Р.Стадничук.
Хоча бюджет сільської ради і скромний, та робиться, виходячи з цієї обставини, усе ж немало. Всі вулиці села освітлені, в ДНЗ «Сонечко» відремонтована покрівля (в приміщенні працівники закладу виконали ремонт власними силами). Разом з ТОВ «Малинівське» зайнялися приведенням до належного стану послуг з водопостачання. Вода в селі є, але артезіанська свердловина потребує ремонту, для проведення якого виготовили документацію. Крім того, придбали новий, більш економічний глибинний насос для свердловини, а також відокремили точку обліку електроенергії, встановивши окремий лічильник.
Задля поліпшення роботи сільського Будинку культури, який вже давно не має власного приміщення, та потреб громади домовилися з ТОВ «Малинівське» про придбання у нього приміщення колишнього магазину, де буде облаштована обрядова зала для проведення різноманітних масових заходів.
Підтвердженням того, що реформа адміністративного устрою на часі, є те, що Малинівська сільська рада плідно співпрацює з Чечеліївською. По-перше, планують створити спільне комунальне підприємство «Господар». По-друге, взяли участь у спільному фінансуванні облаштування стоматологічного кабінету. В минулому році виділили 175 тис.грн. на ремонт доріг. Шкільний автобус Малинівської сільської ради підвозить 34 дітей Малинівки, а також дітей Чечеліївки, які проживають на вулиці Довгій. У зв’язку з тим, що серед учнів Чечеліївської школи, практично, половина дітей з Малинівки, взяли участь в районному конкурсі взаємодії «Майбутнє – спільна справа» з проектом «Будуть здоровими діти рости – буде країна рідна цвісти», який передбачає створення мотузяного парку для гуртка спортивного туризму, який діє при Чечеліївській школі.
Едуард Анатолійович до перспективи об’єднання територіальних громад ставиться позитивно. Каже, що за свою посаду не переймається, бо розуміє, що в нинішній ситуації сільська рада об”єктивно не має перспектив для потужного розвитку. Зрозуміло, що багатші громади не хочуть ділитися з біднішими, але ж колись доведеться таки виправляти ситуацію, створену в часи існування Радянського Союзу, коли ледь не кожен голова колгоспу хотів мати «власну» сільську раду. От і наплодили чимало маленьких фінансово неспроможних громад. Тоді економічна ситуація була зовсім іншою, зараз же потрібно наводити лад, щоб не було злиденних громад, які ледве животіють. Бо в них живуть люди, які в цьому не винні.
Двічі проводили збори, на яких обговорювали питання об’єднання громад, але люди поки що з недовірою ставляться до всього, що йде «зверху», бо звикли останніми роками, що влада завжди знаходить шляхи, як обдурити власних громадян, аби, зрештою, зробити їх життя ще нестерпнішим. Тож це питання поки що «зависло».
Такі ось справи в Малинівці. Хоча і не мають потужних ресурсів для розвитку, але намагаються робити все для того, щоб поліпшити життя селян.
Анатолій РЯБОКОНЬ
На знімках: Акт про передачу землі колгоспам у вічне користування, який зберігається в музейній кімнаті, нині сприймається, як казка; куточок народного побуту в музейній кімнаті; меморіал, присвячений жителям Малинівки, які загинули на фронтах німецько – радянської війни; завідуюча сільською бібліотекою Галина Русу: «У нас є що читати»; ДНЗ «Сонечко» з новою покрівлею; Едуард Яротник, завідувач ДНЗ «Сонечко» Наталія Притула і помічник вихователя Інна Морар з вихованцями.
Фото автора.
