День пасічника України з’явився в 1997 році завдяки Леоніду Кучмі. Тоді президент України підписав указ про заснування цього свята, щоб підтримати Міністерство агропромислового комплексу України та Спілку пасічників нашої країни. З того часу традиційно День пасічника України відзначається 19 серпня.
День пасічника – це професійне свято, покликане привернути увагу громадськості до важливості цієї справи. Адже, як мінімум, вона дуже важлива для економіки України. Варто розповісти, що в нашій країні є навіть Інститут бджільництва ім.П.І.Прокоповича, заснований в 1989 році. Знаходиться він у Києві. Крім цього, варто звернути увагу на те, що в Україні діє Спілка пасічників. І в ній налічується майже півмільйона членів, які мають 2,8 млн. бджолиних сімей. Варто нагадати про найвідомішого пасічника України. Це колишній президент України Віктор Ющенко, а крім цього, любителем цієї справи є колишній мер Києва Олександр Омельченко.
Зазвичай, це свято відзначається дуже широко й урочисто. Організовуються різні ярмарки та виставки. Особливо великі заходи традиційно проходять у Київській та Львівській областях. Крім самих виставок, там часто відбуваються фольклорні концерти та виступи. Так само, в день пасічника, згадують Петра Прокоповича і Миколу Вітвіцького, які були першими відомими людьми в цій справі. Варто звернути увагу й на конференції та зустрічі, де обговорюють майбутнє пасічників нашої країни. Крім того, проходять виставки нових видів меду, дегустації і багато чого іншого. До речі, цікаво, що з усіх світових запасів меду, сьома частина - українська. Це показує, наскільки наша країна розвинена в пасічній справі.
Наш район не є вийнятком у розвитку бджільництва. Задля заробітку або ж у випадку, коли хобі стає відпочинком для душі, пасічники Петрівського району розвивають цю нелегку справу.
У нашому селищі мені вдалося познайомитися з такими людьми, ініціатива яких завести декілька вуликів згодом поєднала вподобання членів усієї родини, що створили на своїх угіддях маленький бджолиний рай. Так, вони ще не професіонали, але вже займаються своєю справою дуже вибагливо і витрачають для цього кожну вільну хвилинку.
Отож Олександр Кириченко та Анатолій Смоловий (а йдеться саме про них) створили на території, віддаленій від центру селища та проїжджої частини, маленьке бджолине угіддя. У восьмому десятку, на вулиці з мальовничою для бжільництва назвою - Квітнева, у батьківській хаті, приблизно 7 років тому з’явилося декілька вуликів, з якими сім’я Кириченків-Смолових почала ретельно працювати. Так, справа спочатку давалася нелегко, адже потрібні були відповідні знання та й деякий початковий капітал для покращення умов утримання бджілок, але кропітка праця та нестримне бажання дали таки результат.
Цьогоріч, завітавши до їхньої пасіки вперше, була приємно здивована, адже перед моїми очима майоріли вже не декілька, а десятки різнокольорових бджолиних хатинок. Смішно сказати, але мені, як людині з міста, все це здавалося дуже легкою та веселою справою. Ну що складного?! Бджілки літають, збирають нектар, ти викачуєш мед та насолоджуєшся смачним продуктом дитинства. Так я вважала раніше…Але зараз…
Коли вперше зайшла на територію пасіки, неочікувано для себе, як для кореспондента, почула питання, адресоване мені. Іронія долі: приїхала питати я, а тут питають мене. Питання, яке приголомшило мене і я б ніколи на таку дрібницю не звернула уваги але… «Чи користувалася я сьогодні парфумами?» І я зрозуміла, що сьогодні спостерігатиму за цим дивом лише зі сторони. Мене цікавило все! Перше, що спало на думку запитати, хто ж ініціатор, і як усе розпочалося? А далі розмова розлилася, як мед!
- Завдячуємо долученням до цієї справи ми лише голові сімейства Андрію Андрійовичу Смоловому. Ця ідея виникла неочікувано. Можливо, батько колись і розмірковував над нею попередньо, але нас приголомшив лише за обіднім столом, коли уся родина, зібралася, як завжди, разом. Спочатку виникло багато питань. У нас не було необхідних знань, і ми засумнівалися, чи зуміємо. Однак наполегливість батька взяла гору, та і наш інтерес був уже розпалений, тому, з легкої руки, ми почали навчатися на практиці. Бджільництво для пасічників-початківців – це дуже захоплююче і корисне заняття. Розчаровуються в цій справі хіба що байдужі до бджіл і ледачі люди. Однак, незважаючи на все своє благородство, пасіка для початківців – це досить складна праця, що вимагає певних знань і умінь.
- З чого почати і як розвести бджіл?
- Якщо ви завели бджіл або тільки хочете ними зайнятися, то повинні вивчити біологічні особливості комах. Починаючому пасічнику треба до найменших тонкощів знати їх життя, методи розведення, ази догляду та утримання. Друга обов’язкова умова – полюбити своїх крилатих трудівниць, адже вони не люблять недбайливих господарів. Більш того, комахи самі ведуть «ретельний відбір», прив’язуючись тільки до лагідних, добрих і уважних людей.
- Як стати бджолярем?
- Звичайно, щоб зайнятися пасікою «з нуля», знадобляться бджоли. І не один десяток, а цілі родини. Сьогодні існує два способи придбання комах: або зловити бродячий рій і почати розводити, або купити. Для бджолярів-початківців знадобиться кілька бджолиних сімей для того, щоб вже в перший рік діяльності отримати мед і розширити господарство. Купувати бажано бджіл місцевих порід, які пристосовані до нашого клімату і місцевості.
- На вашу думку, які головні якості бджоляра?
- Головними якостями успішного пасічника є працьовитість, наполегливість та відповідальність. Бо бджоли, як би це не дивно звучало, самі керуються цими основними правилами, це їх девіз по життю, тому і їх господар повинен притримуватися цих принципів. За ці якості бджоляр завжди буде щедро винагороджений.
- Бджіл рекомендується купувати ранньою весною і влітку, коли в сім’ях вже є різновікове потомство: яйця, личинки, лялечки. При купівлі навесні у бджоляра є можливість в перший же сезон отримати приріст, відбудувати нові стільники, оновити гніздо. У першій половині літа можна купувати рій масою близько двох кілограмів. Такий рій під час сезону зможе повністю запастися медом на зиму і відбудувати гніздо.
- Як правильно обрати вулик і які вони бувають?
- Вулики повинні бути комфортні для комах і зручні в обслуговуванні пасічником. У зв’язку з тим, що сьогодні все важче знайти багаті медоносні угіддя, щоб були при цьому безпечні для бджіл, тобто непротруєні отрутохімікатами, важливо підібрати такі домівки для бджіл, які зручно перевозити на медозбір. Виділяють кілька типів: рамкові, штучні дупла, борті і колоди. Всі вулики з рамками бувають вертикальні і горизонтальні.
- Як правильно облаштувати пасіку?
Для невеликої кількості комах практично завжди можна знайти місце збору. І все ж для розміщення пасіки потрібно вибирати місце з урахуванням медо-пилкової рослинності. Зрозуміло, що пасіку розташовують далеко від проїжджих доріг і трас, як ми й зробили. Медоносні угіддя повинні розташовуватися не далі 1,5-2 кілометрів від вуликів. Пасіку важливо захистити від вітру і палючого сонця. Територію навколо обов’язково треба обсадити живоплотом. Не придатні для розміщення будиночків відкриті або сильно піднесені ділянки, а також низовини. Не можна ставити вулики «на перельоті» інших бджіл, а також, якщо шлях бджіл перетинає траса чи інші небажані перешкоди. Можна також ставити вулики на горищах будинків, у павільйонах, сараях чи коморах. Це додатково захищає сім’ї і економить місце. Але власне на території наших угідь ми обрали сад, біля літнього будиночку. Таким чином, наші бджоли захищені і знаходяться у саду серед квітів та дерев, що забезпечує їм сприятливі умови проживання.
- А це правда, що сон біля вуликів чи на них відновлює біополе людини?
- Спати на вуликах люди почали ще в давнину. У старовинних книгах написано, що під час роботи на пасіках втомлені бджолярі тулилися до вуликів і розуміли, що їм стає легше швидше відновлювати сили. 10 хвилин посидів біля вулика - і швидко повертається працездатність. Звідси почалася ця традиція. А вже потім вчені з’ясували, що існує біорезонанс, який благотворно впливає на людину. Доведено, що сон на вуликах допомагає боротися не з симптомами хвороби, а з першопричиною захворювань. Ми не пробували спати безпосередньо на самих вуликах, але особливістю нашої пасіки є літній будиночок, який зовсім поряд, і можна з упевненістю сказати, що бджоли для нас - це не тільки мед, а й джерело здоров’я.
- Як потрібно ставити вулики і чому, власне, вони різнокольорові?
- Самі вулики потрібно ставити на підставки і фарбувати у різні кольори, щоб бджоли легко відрізняли свій будинок від чужого. Розміщувати бажано на відстані трьох-чоти-рьох метрів один від одного у шаховому порядку.
- Чи потрібно щось для догляду за бджолами?
Доглядати за бджолами потрібно відповідно до пори року і сезону. Правильний догляд в домашніх умовах передбачає очищення вуликів, дезінфекцію, підготовку рамок, профілактику і лікування бджіл, підготовку до зимівлі. Для того, щоб пасіка принесла успіх, треба мати все необхідне обладнання. Насамперед, слід придбати костюм і захисну сітку, димар, пасічну стамеску, щітку для прибирання вуликів, полотно для огляду бджіл. Для одержання продуктів бджільництва потрібна буде медогонка, ємність для перенесення. Також потрібні знання з виготовлення вуликів, рамок.
Після першої зустрічі з пасікою на Квітневій, мені згодом випадала уже не одна можливість знову побувати там, і зазирнути у процес кропіткої праці над вуликами і бджолиними сім’ями. Дуже цікавило, як, не дивлячись на вільну годину у вихідні дні, ця сім’я дарує свою увагу маленьким комахам, які трудяться на благо своєї родини і родини Кириченків-Смолових. І ось, у кінці липня, з Олександром Кириченком я потрапила на видобуток меду. Сім’я має невелику медогонку. Мені вдалося не тільки подивитися зі сторони, як з невеликих стільників витікає мед, а й спробувати самій його викачувати, що дійсно дуже сподобалося.
Принагідно Олександр Анатолійович поділився корисними порадами, як перевірити якість меду в домашніх умовах?
- Якісний мед не повинен пінитися, що є ознакою його незрілості, розвитку процесів бродіння, погіршення смакових і поживних речовин. Перевірити якість меду можна в домашніх умовах.
Для цього візьміть у продавця невелику баночку продукту і проведіть вдома кілька простих експериментів. Добрий мед повністю розчиняється в трохи теплій воді, надаючи їй жовтуватого забарвлення. Якщо ви розчинили у воді ложку купленого меду і виявили осад, пластівці або ще які-небудь домішки, то у продавців меду, як кажуть, «неправильні бджоли, і в них неправильний мед».
- Борошно і крохмаль в меді можна знайти, застосувавши настоянку йоду. У водний розчин меду вноситься декілька крапель настоянки йоду, після чого неякісний мед, що містить борошно або крохмаль, набуває синього ко-льору. Якщо підробка містить цукрову патоку, то такий мед стає клейким і не кристалізується, а якщо до водного розчину такого меду додати кілька крапель 96% етилового спирту, то у пробі підробки з’явиться білий осад.
- Перевірити мед на наявність у ньому домішок соди або крейди також можна в домашніх умовах. Для цього потрібно розчинити ложку меду в теплій воді, а потім додати до розчину кілька крапель оцту. Якщо в продукті знаходяться якісь домішки, хімічна реакція не змусить себе чекати.
- Існує ще один простий народний спосіб визначити якість меду: розітріть маленьку крапельку на тильній стороні долоні. Через 3-5 хв. натуральний мед вбереться без залишку, ну а якщо залишився липкий, трохи блискучий слід, значить присутні якісь сторонні добавки.
Отже, розповідь про цей невеличкий екскурс в царство бджіл, меду, скурпульозної та дбайливої праці на пасіці, здається, буде цілком доречною напередодні Дня пасічника України, який відзначатиметься цієї неділі.
За ці зустрічі і знайомство з пасічною справою, я особисто дякую сім’ї Кириченків-Смолових, і сподіваюся, що ви не зупинитеся на досягнутому, а незгасиме бажання трудитися буде допомагати у вашому нелегкому хобі. А ще сподіваюся, що це інтерв’ю допоможе якоюсь мірою позна-йомити вас, наші читачі, з такою кропіткою, але, водночас, дуже захоплюючою працею, і, можливо, якщо ви, як і я раніше, вважали, що це просте діло, ваша думка зміниться.
Ольга Шевченко
На знімках: кореспондент районки Ольга Шевченко разом з пасічником Олександром Кириченком та ініціатором сімейної справи Андрієм Смоловим; сім”я Кириченків -Смолових на власній пасіці за роботою; Олександр Кириченко дає поради, як визначити якість меду.