Ми живемо на планеті Земля, а Земля знаходиться в Галактиці, а Галактика — у Всесвіті. І у нашій Галактиці був самотній Місяць. У нього не було друзів.

Вирішив він знайти друга. Першим другом став Меркурій, але Місяцеві він не сподобався тому, що ця планета була занадто гарячою. А потім Уран¬ — цей уже був холодним, а ще колись він зустрів людей. Місяць їм допомагав досліджувати себе. Вони навіть поставили свій прапор, люди Місяцеві дуже сподобалися, але ж їм потрібно вже ле-тіти. Місяць дуже засмутився. І вирушив у пошуки нових друзів. Летів-летів і зустрів Венеру. Вона була гарною, але він не знав, як підійти до неї. Якось Місяць наважився і сказав їй:

- Венеро, ти дуже гарна давай дружити. Венера відповіла:

- Ммм. Дякую, ти теж. –А в глибині душі вона думала: для чого їй він буде потрібен…А звісно, він буде освітлювати її красу. Бідний Місяць не знав, що вона усіх використовує.

- Добре, давай дружити. Місяць зрадів, що у нього буде така гарна подруга, але не знав усієї правди.

І одного разу він пішов у «Космо» магазин за космо-косметикою для Венери. І зустрів Землю, вона до нього підійшла і запитала:

- Привіт, я Земля, це ти мене освітлюєш уночі?

- Так, звісно! Привіт!

- Я чула, що ти товаришуєш із моєю сестрою?

- Так, правильно ти чула!

- Ось, що я тобі можу про неї розповісти. Тільки не думай, що я розповідаю так, щоб у неї не було друзів.

- Добре розповідай, мені вже моторошно.

- Ну ось. Вона усіх використовує, так-так я навіть пам’ятаю, як вона мені говорила, що хоче подружитися із Місяцем, аби він освітлював її красу.

- Ого - о, нічогісенько, я думав, що вона добра….- Місяць упав у відчай. Земля йому допомогла, відвела до Венери і полетіла до Сонця. Місяць приготувався поговорити із Венерою і сказав:

- Венеро, я прилетів, і нам треба с тобою поговорити.

- Ну добре, але давай швидесенько, я іду на вечірку.

- Венеро, скажи правду — ти мене використовуєш?

- Та що ти, ні-і-і…, а хто тобі таке сказав?

- Це вже не має сенсу, ти зі мною потоваришувала заради того, щоб я освітлював тебе?

- Е-е-е... ну так, а що?

- Ти мене використовувала, ну все — я з тобою не розмовляю.

- Ну і не треба.

Місяць полетів від Венери і знову залишився самотнім. Настав час летіти до Землі і допомагати їй. Він прилетів до неї, а вона йому сказала:

- Місяцю, а давай станемо друзями?

- Ну - ну давай, тільки ти мене не будеш використовувати?

- Та ні!

І вони стали найкращими друзями, і Місяць зрозумів, що друзів обирають не по красі, а по приязності!!!!!!

Оксана Горністова