Ця перша гра у «Інгульця»,
Не принесла нам перемоги.
Але не зломить це бійця,
Хто йде – осилює дорогу.
Це нас повинно закалить,-
Слабкі місця - мов під рентгеном.
Мусять про це поговорить,
Адже у нас - козацькі гени.
Тут головне вчасно піднятись
І не забути свою ціль.
За справу треба гарно братись,
Осиливши зневіру й біль.
Ми знаємо команді ціну,
Відчутна владна там рука.
Проб’ють у Прем’єр-лігу стіну,
Й надія ця вже не зника.
Ми любимо свою команду,
Кожен гравців боготворить.
До опонентів ми нещадні.
Лише із грою хочем жить.

Володимир Паладько, палкий уболівальник «Інгульця».