У Балахівці розпочалося будівництво сонячної електростанції

Коли кілька років тому в нашій районці вперше з’явилася інформація про будівництво в районі потужного об’єкта так званої альтернативної енергетики, конкретніше — сонячної електростанції — чимало хто до цієї звістки поставився скептично. Якось із досвіду попередніх років ми звикли до того, що усілякі промислові та технологічні об’єкти у нас лише зникають, припиняючи свою діяльність. А гучні обіцянки відкриття чогось важливого, потрібного і корисного стали сприйматися не більше як пропагандистські трюки, покликані зібрати перед черговими виборами якомога більше голосів за цього, щедро роздаючого обіцянки, кандидата. Яскравим прикладом подібних передвиборчих маніпуляцій були так звані «транспортні коридори», які наприкінці 90-х і на початку 2000-х мали довести виборцям Петрівщини, що кращої кандидатури, як Олександр Єдін, для того, аби їх життя стало заможнішим, щасливішим і веселішим — просто не існує. Чимало добровольців тоді, до речі, поспішили записатися до складу будівельних бригад, які оці «транспортні коридори» мали будувати. Заробітню платню, звісно, за цю роботу теж було обіцяно таку, що, за логікою, до нас мали б потягтися заробітчани з Польщі, Росії, інших сусідніх і не лише сусідніх країн.

Де сьогодні ті «транспортні коридори»? І де, прісної пам’яті, Олександр Йосипович? Бог його зна! Можемо лише здогадуватися, що навряд чи бідує, заробивши свого часу на нашій довірливості чимало як іміджевих політичних, так і цілком конкретних матеріальних дивідендів.

Щоправда, ситуація з сонячною електростанцією, то-чніше з планами її будівництва, істотно відрізнялася від попередніх прожектів хоча б тим, що тут такої акцентованої прив’язки до якоїсь конкретної персони не було. Так, знали, що якийсь бізнесмен (можливо, десь навіть промайнуло його прізвище, хоча точно не пригадаю)збирається на Петрівщині збудувати об’єкт «екологічно чистої» енергетики, але чи буде цей намір втілений в життя, чи він, як і згадані вже «транспортні коридори», залишиться лише планами на папері та об’єктом для насмішок?

Та ось, під час однієї з редакційних робочих поїздок через Балахівку, ми переконалися - сонячній електростанції бути! Тут не лише розпочато роботи по її будівництву, а, фактично, вони перебувають уже в самому розпалі. Тож, звісно, не могли не скористатися нагодою, аби заїхати сюди на зворотному шляху і не познайомитися з об’єктом поближче. Маємо зазначити, що хоч представники підрядної організації, яка виконує монтаж модулів сонячної (фотовольтаїчної ) електростанції, здалися нам не надто схильними до самопіару, однак прийняли нас досить гостинно, охоче і вичерпно відповіли на усі питання, провели по об’єкту, дозволивши не лише сфотографувати, а й, як мовиться, «обмацати» усе своїми руками. Отже, як розповів начальник монтажної дільниці Руслан Анатолійович Гудзовський, площа модулів станції, розташованої в смт Балахівка ліворуч від автодороги Петрове - Олександрія, охо-плює 15 га, розрахункова потужність її – 9,3 МВт. Замовник будівництва ТОВ «Вест Солар»( м. Київ), підрядник - також київське ТОВ « Rodina EPC». Сьогодні на монтажі станції задіяні 50 чоловік, в тому числі 38 місцевих жителів. За свою роботу отримують відрядну оплату від 300 до 500 гривень щоденно, хоча інколи, в залежності від об’єму і складності робіт, денний заробіток може сягати й 1,5 тис. грн.

Передбачається, що станція себе окупить впродовж п’яти років, а загалом її ресурс, до повної заміни фото- вольтаїчних модулів, становить 20 років. Обслуговуватимуть станцію близько десятка осіб, включно з охоронниками та черговими електриками, проте раз на рік, для здійснення так званих санітарно - технологічних робіт, знову залучатимуться додаткові робочі руки. Як пояснив Руслан Анатолійович, фотовольтаїчні(сонячні) панелі внаслідок забруднення природними чинниками (пил, пташиний послід, налиплі листочки дерев тощо) можуть втрачати до 20% своєї продуктивності, а тому, згідно з технологічними вимогами, не рідше одного разу на рік їх потрібно буде мити.

Якщо все відбуватиметься згідно з планом, то перший струм станція дасть вже до кінця цього року.

Тож, як бачимо, в нашому складному і невпевненому сьогоденні усе ж трапляються світлі проблиски, які дозволяють з обережним оптимізмом чекати дня прийдешнього. Адже створення електростанцій альтернативної енергетики - це не лише додаткові робочі місця, це й важливий засіб стримування непомірних апетитів вітчизняних енергетичних монополістів, що часто відбивається на непосильних для значної частини наших громадян ставках тарифів на електроенергію, а найголовніше - це поступове зменшення енергетичної залежності від нашого географічного сусіда, який ще не так давно вважався нашим стратегічним партнером, а виявився….Втім, це вже тема окремої розмови…

Володимир Кіфенко

На знімках: сотні чорно-синіх «планшетів» майбутньої сонячної електростанції органічно доповнюватимуть мальовничий краєвид довкілля; про перспективи станції та вітчизняної електроенергетики загалом розмірковує начальник дільниці Руслан Гудзовський; на роботах по монтажу фотоелектричних модулів задіяні новостародубці Віктор Ткачук, Віталій Грічка та Олександр Кривенко, а також житель Олександрівки Юрій Дяченко.