Його прийнято відзначати на 50-й день після Великодня. День Святої Трійці має інші назви – Зелені свята або П’ятидесятниця.

У багатьох слов’янських народів це свято більш відоме під іншою назвою – Духів день, названий так на честь Святого Духа, одного із втілень Бога в Триєдності

Згідно з Євангелієм, на 50-й день після воскресіння Ісуса Христа на апостолів, які зібралися для молитви в будинку на горі Сіон, зійшов Святий Дух. Це явище мало вигляд язиків полум’я, але вони не обпалювали, а дарували радість і спокій душі.

На іконах ця подія зображується у присутності Божої Матері. У Новому заповіті не уточнюється, чи дійсно Матір Божа була з учнями Христа на той момент, коли на них зійшов Святий Дух. Однак, в Діяннях апостолів сказано, що після вознесіння апостоли перебували в молитві «з жінками і Марією, Матір’ю Христа.

Цією подією відкрилася світові уся повнота Трійці, і люди побачили три іпостасі Єдиного Бога: Отця, Сина та Святого Духа.

У церковній літературі говориться, що ввечері перед Трійцею на Землю сходить Святий дух. Ним освячується і благословляється все навколо, він наповнює душу людини добром, любов’ю, вірою, терпінням.

Всі православні храми у цей день прикрашені гілками берези, бузку, клена – вони символізують оновлення душі.

З давніх-давен слов’янські народи, пов’язували Трійцю з традицією зустрічі літа і називали цей день -«День землі».

На Трійцю не можна працювати в городі, а всі роботи краще закінчити до свята або проводити після нього. У цей день не можна шити, прати, прибирати. Також не стрижуться і не купаються в річці, останню процедуру не можна робити протягом трьох днів, адже «прокидаються русалки, які можуть затягнути плавця на дно водойми».

За традицією житло необхідно прикрасити гілками берези або липи, перед святом зібрати лікарські трави: любисток, полин, м’яту та чебрець.

Зробивши букет необхідно освятити його в церкві. Обов’язково у центрі букета потрібно поставити потрійну свічку зеленого кольору. Вона має горіти, поки йде служба. Потім те,що залишиться від свічки, потрібно зберегти, бо це- потужний оберіг. Його необхідно сховати від чужих очей.

Вважається, що висушена Троїцька трава допомагає оберігати помешкання від нечистої. Освячені трави і гілочки дерев стають оберегами будинку, їх кладуть поруч з іконами. На Трійцю в храмах правлять дві святкові служби: вранішню і вечірню.

У країнах Європи свої традиції на свято Трійці. Відтак французи сурмлять в труби, начебто нагадуючи про вітер, який супроводжує Святий Дух, що зійшов на землю. В Італії символом Святого Духу вважають пелюстки троянд, які в свято розкидають по житлу. А ось в Україні символом Святого Духу є білосніжний голуб.

На Трійцю прийнято бажати рідним і близьким здоров’я та сімейного благополуччя. У день перед святом, батьківську суботу, поминають померлих родичів. Необхідно відвідати місця поховань, прибрати там.

Оскільки у даного свята немає конкретної дати, то і особливих прикмет стосовно погодних умов не існує. У народі кажуть лише про дощ на Трійцю, який символізує гарний врожай та теплу погоду.

Доброю прикметою вважається сватання на Трійцю: «На Трійцю посватаються, а на Покров одружаться, за такої прикмети, шлюб буде довгим та щасливим.

Напередодні свята Трійці Православна Церква в суботу на літургії згадує у молитвах усіх від віку покійних, тому субота отримала назву «Троїцька поминальна субота». Увечері, о 15.00, служиться вечірнє Богослужіння, на якому святково співається молитва «Царю Небесний...». У неділю, о 8.00, святкове Богослужіння, літургія та коліноприкланні молитви, під час яких народ просить Благодаті Святого Духа

Підготувала Ольга Шевченко