Спортивні новини
Отже, дива не сталося. Погодьтеся: це було б справжнісіньким дивом, коли б футбольний клуб з провінційного райцентру, з населенням у 7 тис. осіб та ще й створений на аматорському рівні усього 5 років тому, увійшов би до Прем’єр – ліги, до плеяди найсильніших і наймайстерніших команд країни. Хоча уже навіть і те, чим є сьогодні наш «Інгулець», хіба не диво? Наша команда присутня в телевізійних спортивних сюжетах на провідних телеканалах країни, про феномен «П’ятихатської» та її по-хорошому амбіційного і супермотивованого керівника та, водночас, президента футбольного клубу «Інгулець» виходять тематичні передачі. І все ж маємо надію, що по-справ- жньому зіркові часи для нашої команди ще попереду. І диво, про яке ведемо мову, не відміняється, а лише трохи відтерміновується у часі. Можливо, навіть – не довше, ніж на рік. Як уже знають, безперечно, наші уболівальники – «Інгулець» у найбільш принциповому і вирішальному матчі поступився. Поступився не будь-кому, а одному з найбільш авторитетних старожилів Першої ліги – чернігівській «Десні».
Через прикрий збіг обставин, якраз на найвідповідаль-нішу і найважливішу гру поточної першості ми не змогли виставити найпотужніший свій склад. Дублери ж, на жаль, не змогли стати рівноцінною заміною таким гравцям, як Кучеренко, Акименко, Новотрясов. І все ж, будьмо відвертими, не лише це послужило причиною нашої поразки. В попередньому номері ми говорили, що за своїм потенціалом «Інгулець» не слабший за будь-яку іншу команду Першої ліги. Однак, після побаченого цієї суботи, маємо визнати – за будь-яку іншу команду, окрім «Десни». «Десна» сьогодні укомплектована настільки сильними і потужними виконавцями, що вони й сьогодні уже змогли б скласти серйозну конкуренцію будь-якій з команд Прем’єр-ліги. Тож майже не маємо сумнівів, що невдовзі саме так і станеться. Відкрили рахунок гості у цій грі досить швидко: уже на десятій хвилині форвард гостей Філіпов «розібрався» із нашими захисниками на лівому фланзі і, практично, від лицьової лінії зробив ідеальну скидку на набігаючого Дениса Фаворова. Удар останнього виявився напрочуд точним і потужним, тож Ганєв просто безсилий був на нього зреагувати. Ще за кілька хвилин рахунок подвоїв уже сам Філіпов, двома обманними замахами змусивши втратити концентрацію персонального опікуна, з лівої ноги точно поклавши м’яч у дальню дев’ятку. До честі наших хлопців, навіть пропустивши два м’ячі, вони не знітилися і намагалися шукати підступи до воріт деснянців. Наприкінці першого тайму влучним ударом зі штрафного Піднебенной частково повернув інтригу в гру, скоротивши розрив до мінімуму. З атак «Інгульця» розпочалася і друга половина гри. Однак досвідчена «Десна» дуже уміло відзахищалася, а в одній з контратак «спіймала» «Інгулець» на протиході. Цього разу на точний пас того ж Філіпова відгукнувся уже інший Фаворов – брат Дениса Артем. «Інгулець» продовжував ще відчайдушні спроби, аби вразити ворота гостей, зокрема ударами по воротах «Десни» відзначилися Денис Балан, кілька разів Кен Елла, спроби «розхитати» захист чернігівців робив невтомний Ніка Січінава. Однак ударам не вистачало то точності, то потужності, а відтак вони ставали легкою здобиччю голкіпера «деснянців» Литовки. Пару разів під час наших атак м’яч у штрафному майданчику гостей влучав у руки захисників «Десни», однак арбітр зустрічі Костянтин Труханов умисної гри рукою не розгледів, тож ці епізоди залишилися без каральних наслідків. Отож гра так і завершилася перемогою «Десни» з рахунком 3:1. Таким чином чернігівчани відтиснули нас з третьої сходинки, яка дає право позмагатися в перехідних матчах за право виступати в Прем’єр – лізі, і за тур до закінчення першості навряд уже чи нею поступляться.
І все ж, гадаю, ми маємо бути вдячними «Інгульцеві» за надзвичайно цікавий і інтригуючий сезон. Вдячні гравцям за те, що намагалися виступати на межі своїх сил, вдячні тренерському штабу на чолі з Сергієм Лавриненком, за те, що за такий короткий строк створили добротну команду, одну з найкращих у Першій лізі. За останній же поєдинок маємо бути вдячними й футболістам «Десни», які нам наглядно продемонстрували, що поки що з нашим потенціалом мріяти про Прем’єр – лігу зарано. Точніше, мріяти – ніколи не завадить, але для цього ще слід багато працювати і, безумовно – підсилити склад, адже звітний поєдинок наочно продемонстрував, що коли із складу випадають один – два ключових гравці – це вже стає для команди дуже серйозною проблемою.
А загалом, те, що сталося, має й свої позитивні сторони. Зокрема, ще рік ми зможемо переглядати ігри своєї команди на домашньому стадіоні «Інгулець», доки споруджуватиметься нова арена, яка відповідатиме усім крите-ріям і вимогам Прем’єр – ліги. Адже, попри домовленість з олександрійцями щодо виступів у домашніх матчах на їхній «Ніці», навряд чи там «Інгулець» мав би підтримку у такому форматі, яку він має удома. Та й майбутній чемпіонат Першої ліги очікується не менш гострим і непередбачуваним, аніж це буде в Прем’єр – лізі. Принаймні, заздалегідь окреслити групу команд, що об”єктивно змагатимуться за медалі, навряд чи хтось зможе, тоді, як в Прем”єр - лізі шонайменше двох фаворитів можна назвати уже й зараз.
Власне, перед останнім туром нинішньої першості «Інгулець» ще має теоретичні шанси поборотися за бронзу. Для цього нам потрібно на виїзді здолати «Балкани» і щоб при цьому «Десна» удома поступилася «Геліосу».
Але будьмо відвертими – остання частина цієї умови виглядає досить фантастично, і хоч у футболі усяке буває, на такий збіг обставин розраховувати не слід. Тож побажаємо нашій команді в останньому турі лише змістовної і цікавої гри, яка має стати завершальним акордом цього яскравого, чудового й інтригуючого сезону.
Володимир Кіфенко.
На знімках: президент «Інгульця» Олександр Поворознюк після гри підбадьорює головного тренера команди Сергія Лавриненка: «Нічого, Дмитровичу, наші яскраві перемоги ще попереду, - головне, що команда зараз на вірному шляху»; уболівальники «Десни», яких до Петрового приїхало чимало, святкують перемогу своїх улюбленців; з м”ячем Денис Фаворов - один з найсильніших виконавців «Десни», відома постать в українському футболі.
