Молоде покоління має знати та пам“ятати героїчне минуле своє країни.

Друга світова війна відзначилася такою кількістю трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що людство досі з сумом і болем згадує ті далекі події. На нашій землі вона торкнулася майже всіх.

Україна опинилася в самісінькому епіцентрі кровопролитних боїв. Воєнні дії на її території йшли з 22 червня 1941-го до 28 жовтня 1944 року, тобто 1225 днів і ночей.

Дорогу ціну заплатив за перемогу наш народ. За період війни в Україні загинуло, згідно з офіційними даними, 4,5 млн. осіб. Якщо додати втрати на фронтах (2,5 млн.), то загальна кількість загиблих наблизиться до семи, а за іншими оцінками – до 9 млн. осіб. За сумною статистикою воєнних втрат Україна посідає перше місце. На її території цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств, 33 тисячі шкіл і навчальних закладів, 18 тисяч лікарень і диспансерів, 19 тис. бібліотек. Було зруйновано багато тисяч кілометрів магістральних залізниць доріг, 1916 будівель залізничних станцій, 14 тисяч поштово-телеграфних установ. Окупанти пограбували та розорили 27725 колгоспіи, 1227 машинно-тракторних станцій, 873 радгоспи. Призвели до непридатності або вивезли до Німеччини 56128 тракторів та 24128 комбайнів.

В сільському господарстві поголів“я коней зменшилося на 85%, великої рогатої худоби – на 54%, свиней – на 85%, парк тракторів та комбайнів скоротився більш, ніж наполовину, автомашин – майже на 95%.

Матеріальні збитки України оцінювались у 286 мільярдів карбованців.

Ось такий він – український «рахунок» у Великій Вітчизняній війні. За цими жахливими цифрами стоять понівечені та сплюндровані долі наших співвітчизників.

Крім того, важливими є й такі історичні факти:
- серед радянських полководців і воєначальників, генералітету були сотні українців за походженням. Найвідоміші з них – Семен Тимошенко, Михайло Кирпонос, Андрій Єременко, Родіон Малиновський, Іван Черняховський, Павло Рибалко, Кирило Москаленко, Дмитро Лелюшенко, Андрій Гречко та ін.;
- за виняткову мужність 2072 українці були удостоєні звання Героя Радянського Союзу, 32 стали двічі Героями. Тричі Героєм Радянського Союзу став легендарний льотчик-винищувач Іван Кожедуб. Із чотирьох повних кавалерів ордена Слави і одночасно Героїв Радянського Союзу – двоє українців: льотчик штурмового авіаційного полку Іван Драченко і морський піхотинець Павло Дубинда;
- першим, хто підняв Прапор Перемоги над Рейхстагом, був українець із Сумщини Олексій Берест;
- у ході радянсько-японської війни маршал Родіон Малиновський командував Забайкальським фронтом, який неочікувано для японського командування прорвався через пустелю Гобі в центральну Маньчжурію, довершивши оточення і розгром японських військ. За цю операцію йому було присвоєно звання Героя Радянського Союзу;
- акт про беззастережну капітуляцію Японії, що знаменував закінчення Другої світової війни, на лінкорі «Міссурі» 2 вересня 1945 р. від радянської сторони підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев`янко;
- 120 тис. українців брали участь у війні з нацистами у складі польських і чехословацьких формувань, а також в арміях США, Канади, Франції.

Усі наведені цифри і факти свідчать про вагомий внесок українців у перемогу над нацизмом у Другій світовій війні.

Пам“ять війни – це пам“ять серця, її несуть крізь роки нові і нові покоління людей, схиляючись у шані та скорботі. Ця пам“ять – жива та невмируща. Не піде в забуття великий подвиг. Ми не повинні втрачати повагу і шану до всіх, хто воював у цій війні.

Олександр Стрижак