Одним з найвідоміших у нашій країні дослідників поставарійної чорнобильської зони відчуження є наш земляк, уродженець Петрового Сергій Паскевич.

Сергій Анатолійович Паскевич – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України, автор та співавтор кількох наукових та науково-популярних книг, присвячених вивченню наслідків Чорнобильської катастрофи для довкілля, а також майже шести десятків наукових публікацій на цю ж тему, вміщених у вітчизняних та зарубіжних наукових виданнях і перекладених англійською, польською, іншими мовами.

Основна сфера досліджень Сергія Паскевича - вивчення екологічних наслідків радіаційного забруднення довкілля в зоні відчуження. Спостереження в чорнобильській зоні науковець розпочав ще з 1995 року. Головним об’єктом досліджень стали рослинні екосистеми зони відчуження. Зокрема, останнім часом чимало наукових розробок стосуються оцінки впливу на довкілля об’єктів, що споруджуються як в чорнобильській зоні відчуження, так і безпосередньо на проммайданчику Чорнобильської АЕС. Крім того, Сергій Паскевич – активний учасник досліджень Інституту проблем безпеки АЕС НАН України по перетворенню об’єкта «Укриття» в екологічно безпечну систему. Вчений відстоює доцільність будівництва в Україні власного сховища відпрацьованого ядерного палива. «Це рішення треба було ухвалити вже давно, - переконаний науковець.- У тому б були тільки вигоди.»

«Неприпустимо, щоб дозвіл на будівництво такого важливого для України об’єкта, як сховище відпрацьованого ядерного палива, видавали так довго», - вважає вчений, співробітник Інституту проблем безпеки АЕС Національної академії наук України Сергій Паскевич.З економічного погляду затвердження Кабінетом Міністрів проекту будівництва в Україні сховища відпрацьованого ядерного палива є правильним рішенням, заявив еколог,

«Відпрацьоване ядерне паливо ми вивозимо до РФ, за що платимо сотні мільйонів доларів щороку. А так паливо буде в нашому сховищі та ми перестанемо залежати від Росії. Зараз же ми відправляємо їм відпрацьоване паливо, вони його переробляють, але радіоактивні відходи все одно повертають нам. Це велика проблема. У нас ніде такі відходи зберігати. Та й загалом їх зберігання буде дуже дорого коштувати. Тому з економічного погляду найвигідніше зберігати відпрацьоване ядерне паливо в себе. Навіть більше, у майбутньому це, можливо, стане сировиною, яку вийде ще використовувати на наших ядерних станціях», – зазначив Паскевич.

За його словами, рішення про будівництво сховища потрібно було ухвалити вже давно.

«Економічні зв’язки з Росією великою мірою залежать від політики. У питаннях, що стосуються відпрацьованого ядерного палива, це неприпустимо. Потрібно зазначити, що коли почне працювати це сховище, там буде залучений персонал Чорнобильської АЕС. Тобто тут тільки вигоди. Це рішення потрібно було ухвалити вже давно. Але, на жаль, наші політики та чиновники працюють набагато гірше, ніж учені та інженери. Просто неприпустимо, щоб дозвіл на будівництво такого важливого для країни об’єкта видавали так довго», – підкреслив еколог.

Він акцентував на тому, що Чорнобильська зона найбільш відповідна для будівництва такого об’єкта.

«Тепер щодо екології. На Запорізькій АЕС є таке саме сховище. Вони там уже років 15 зберігають своє відпрацьоване ядерне паливо. Як бачите, персонал і місцеве населення не б’ють на сполох. Чому зараз для будівництва обрали майданчик у Чорнобильській зоні? Річ у тому, що там ніколи не будуть жити люди. Цю територію вивели з господарського користування назавжди. На забрудненій десятикілометровій зоні десятки тисяч років жити ніхто не буде. Період напіврозпаду плутонію становить 24 тисячі років. Тому й вирішено побудувати сховище там. Однак хочу зазначити, що це буде саме сховище, а не могильник», – резюмував Паскевич.

7 червня прес-служба Кабінету Міністрів України повідомила, що уряд затвердив проект будівництва сховища відпрацьованого ядерного палива.

У квітні 2017 року міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак повідомив, що сховище побудують у Чорнобильській зоні. За його словами, Україна щороку платить РФ приблизно $200 млн за зберігання відпрацьованого ядерного палива.