Всі ми працюємо по-різному. Хтось обрав професію випадково, ту, яку було простіше здобути, або ж просто помилившись у її виборі, тож і працює нібито старанно, але, як кажуть, без вогника – аби тільки день до вечора. Таким людям не позаздриш, бо ж на роботі ми проводимо значну частину свого життя, і механічне виконання обов’язків, яке не приносить радості за свої результати, точно не робить людину щасливішою. Якщо ж професія обрана за покликанням, то і віддається людина такій роботі на повну силу, радіє тому, що учні її слухають, затамувавши подих, якщо вона вчитель, нива милує око рівненькими рядками, якщо вона хлібороб, глядачі влаштовують овації, якщо вона артист, хворі висловлюють щиру вдячність за врятоване здоров’я, якщо вона лікар. Саме до категорії таких людей належить наша колега Валентина Федорівна Амброзяк, яка працює оператором ком-п’ютерного набору і верстки в редакції районної газети «Трудова слава».
Народилася Валентиа Федорівна 7 березня 1958 року в Петровому, тут закінчила середню школу. В Дніпропетровському поліграфічному технічному училищі здобула професію лінотипіста, після його закінчення працювала в Кіровоградській районній друкарні.
А 1979 року повернулася в рідне Петрове та перейшла працювати по переводу в районну друкарню, де, крім багатьох інших замовлень, які на той час виконувала друкарня, вона ще й набирала газету «Трудова слава». У 2002 році, коли вже стало зрозумілим, що районна друкарня, оснащена застарілою технікою, не зможе конкурувати з подібними поліграфічними підприємствами, перейшла безпосередньо в штат працівників редакції районної газети «Трудова слава». Аби освоїти технологію комп’ютерного набору і верстки, впродовж певного часу самостійно брала уроки цієї роботи у колег з Олександрійської редакції. Таким чином, з 1979 року і до сьогодні вона докладає чимало зусиль і енергії, аби ви, шановні читачі, отримували і читали свою районку.
А енергії їй не позичати. Завжди в редакції про неї казали: «Наша Валя просто невгамовна!». Бо, ще тільки-но вийшов черговий номер газети, а вона вже хвилюється, якими матеріалами заповнювати сторінки наступного, чи є у достатній кількості матеріали на майбутнє. Хвилює її і те, чи будуть статті і дописи цікавими для читачів, а за потреби і сама може взяти в руки фотоапарат, аби зафіксувати якусь подію, якщо журналісти редакції задіяні в іншому місці. Та й замітку до фотографії напише не гіршу, ніж журналіст.
Кілька днів тому колеги Валентини Федорівни, в тому числі і дехто з тих, хто раніше з нею працював, а нині перебувають на пенсії, привітали її з ювілеєм, побажали здоров’я і наснаги ще на багато років, а також звичайного людського щастя.
На знімках: серед тих, хто привітав ювілярку, була й її багаторічна колега та подруга Зоя Коцар; комсомолка В.Амброзяк за виготовленням чергового номера районки; нагороду за відмінну працю молодій лінотипістці Валентині Амброзяк вручає секретар РК КПУ Валентина Желізняк (останні два знімки початку 80-х років з фотоархіву С.Андрусенка).
