Спортивні новини

Минулого тижня свої заключні контрольні матчі в рамках другого тренувального зимового збору провели обидві наші команди. Головна увага, звісно, прикута до першого «Інгульця», спортивні досягнення якого, як відомо, сьогодні сягнули таких вершин, про які футбольні уболівальники Пет-рівщини в усі часи не могли навіть і мріяти. Адже «Інгулець» посідає третю сходинку в турнірній таблиці Першої ліги і є одним із претендентів на чергове підвищення в класі - в боротьбі за право виступати в Пре-м’єр-лізі. Тож, навіть незалежно від того, упорається наша команда цього року з таким завданням, чи ні – сама по собі ця обставина є просто фантастичною.

Отож на тижні «Інгулець» провів два товариських поєдинки. Одним з них минулої середи став матч у Білозір’ї з «Черкаським Дніпром». З цією командою на нинішньому зборі наші хлопці зустрічаються вже вдруге. Перша зустріч, нагадаємо, відбулася у Володимирівці наприкінці січня, якраз у розпал цьогорічних морозів. Гра тоді, нагадаємо, проходила за незначної ігрової і територіальної переваги нашої команди, але завершилася нульовою нічиєю. Майже дзеркальним відображенням стала й гра у Білозір’ї. Знову наші хлопці наче й володіли ініціативою, знову були трохи ближчими до успіху, але для того, щоб вирвати переможний результат, чогось усе ж не вистачило: чи то удачі, чи наполегливості, чи просто бажання. Уже традиційно контрольні поєдинки «Інгулець» проводить різними складами в кожному з таймів. І однозначно сказати, в якому саме таймі грало більше гравців основи – практично неможливо. І це, звичайно, не може не радувати, адже означає, що «Інгулець» має два майже повністю рівноцінних склади. Хоча, як говорить головний тренер команди Сергій Лавриненко, ще залишаються деякі позиції, на яких хотілося б створити більш сильну конкуренцію, зокрема в лінії атаки. І все ж команда прагнутиме здолучити до своїх лав не просто нападника, а сильного нападника, щоб міг би, в разі потреби, стати рівноцінною заміною Олександру Акименку – кращому бомбардиру не лише «Інгульця», а і всієї Першої ліги в нинішньому чемпіонаті. На жаль, камерунець Ібрагім Мунір, якого розглядали в якості можливої альтернативи на атакуючій позиції, таким критерієм не відповідає, тож з ним довелося розпрощатися. Відтак поки що в арсеналі тренерського штабу в лінії атаки залишаються три виконавці: Акименко, Мішуренко та Січінава.

На відміну від гри в Білозір’ї, яка завершилася з рахунком 0:0, останній контрольний матч з молодіжкою “Олександрії» (U-21) для нашої команди видався результативним. По одному м’ячу у ворота гостей в кожному з таймів на свій рахунок записали Олександр Акименко та новачок «Інгульця» В’ячеслав Піднебенной. Міг рахунок бути й більшим на нашу користь та арбітр матчу, олександрієць Денис Федан, очевидно, не бажаючи надто вже сильного розгрому своїх земляків, пару разів вирішив «не помітити» очевидні порушення правил гостями у власному штрафному майданчику. Тож остаточний рахунок матчу 2:0 на користь наших футболістів, але молодіжка «Олександрії» по собі залишила дуже приємне враження. Принаймні юні олександрійці показали досить цікаву і, не по роках, зрілу гру. Тож, очевидно, на багатьох з них чекає дуже перспективне футбольне майбутнє.

Хочеться сподіватися, що таке саме перспективне футбольне майбутнє чекатиме й на деяких гравців «Інгульця-2», які минулого тижня також провели два контрольних спаринги. У Володимирівці вихованці Миколи Федорка вже вдруге цієї зими зустрічалися з дублерами кропивницької «Зірки» і, на відміну від першого поєдинка, в якому мінімально поступилися – 0:1, цього разу юні інгульчани змогли втримати нульову нічию. Більше того – мали нагоду навіть вирвати перемогу, хоча, зрештою, так і не зуміли нею скористатися. А минулої неділі футболісти другої команди мали нагоду перевірити свої кондиції в поєдинку з клубом Першої ліги – МФК «Кремінь». І, слід зазначити, що виглядали на фоні більш досвідчених господарів досить достойно. І хоч, зрештою, більш високий клас «Кременя» таки дався взнаки – кременчужани перемогли з переконливою перевагою 3:0, однак в даному разі важко сказати, що рахунок об’єктивно відображає розподіл сил сторін на ігровому полі. Скажімо, в кількох епізодах від вірного голу господарів виручив їх голкіпер Віталій Онопко, витягши в карколомному падінні небезпечні удари по воротах. Натомість «Інгулець-2», досить сильно провівши першу половину гри, в другій трохи «підсів», втративши, зокрема, сконцентрованість в захисних лініях, через що й поплатився одразу трьома пропущеними м’ячами. І все ж, здається, поступово стає помітним власне обличчя, свій ігровий стиль другої команди, тож хочеться вірити, що в заключній частині чемпіонату вона вже не буде в статусі «донора очків», як це було в осінній частині.

Уже наприкінці цього тижня «Інгулець» на заключний тренувальний збір відлітає до Туреччини, де також проведе ряд контрольних поєдинків. Про двох наших опонентів на цих зборах, до речі, вже відомо: це лідер Другої словенської ліги, клуб «Мура» із міста Мурска-Собота та один з фаворитів Першого польського дивізіону, клуб «Медзь» із Легніци. Про результати цих та інших зустрічей ми також обов’язково розповімо нашим читачам.

Володимир Кіфенко.