Про слова НЕДІЛЯ І НЕДЕЛЯ та про інші міжмовні омоніми

В українській та російській мовах є слова, близькі за звучанням, але за значенням не тотожні. Наприклад, гарбуз – арбуз, мешкати – мешкать, орати – орать. Їх називають міжмовні омоніми. Українське слово неділя вживається як назва сьомого дня тижня, дня відпочинку, святкового дня. Можна сказати: “відпочивав у неділю”, “у неділю піду до церкви”. У деяких говорах це слово означає ще “тиждень”. У російській мові слово неделя має тільки це значення. Отже, російський вислів “болеть целую неделю” треба перекладати “хворіти цілий тиждень”.

Українське слово гарбуз слід перекладати російським тыква, а російське слово арбуз - кавун, боягуз - це по-ро-сійськи трус, а українське трус - це російське обыск, рожа - це синонім до мальви (функціонує і як синонім до троянди), до російського слова рожа український відповідник – пика.

Українське слово другий потрібно вживати у значенні порядкового числівника (щось мусить бути перше). Російське слово другой слід перекладати українським інший.

Лазню називають банею, а баню на церкві – запозиченням з російської купол.

На “Місячну сонату” Л.Бетховена кажуть “Лунна соната” (точний переклад з німецької – “Соната місячного світла”).

Слово мешкати своїм значенням споріднене з українським словом помешкання, а не з російським мешкать, яке має значення “баритися”, ”гаятися”. Навіть не намагайтеся дослівно перекладати. До російської фрази “не мешкал с ответом” один з можливих відповідників “відразу відповів” (а не “не мешкав з відповіддю”). Бо навіть важко уявити, як з якоюсь відповіддю можна мешкати.

Чому не є взаємозамінними слова ОБ’ЄМ і ОБСЯГ

Ці слова розрізняються за значенням, а відповідно – здатністю сполучуватися з іншими словами.

Об’єм – “величина у довжину, висоту й ширину, вимірювана у кубічних одиницях”. Вживається у сполученнях: “об’єм конуса, куба, приміщення, рідини”. Об’єм може бути великий, малий, середній, повний.

Обсяг – взагалі “розмір, величина, кількість, значення, важливість, межі чогось”. Вживається зі словами “обсяг роботи, капіталовкладень, будівництва, бюджету, промислової продукції, знань, навантажень”. Можна сказати “визначити обсяг”, “підрахувати обсяг”, “величезна за обсягом і значенням праця”, “у повному обсязі”, “брошура обсягом 20 сторінок”. Уживання таких словосполучень, як “об’єм робіт”, “об’єм інформації” (потрібно: обсяг), а також “розмір статті”, “розмір книги” є порушенням норми.

ОСВІТЛЕНА вулиця, а ОСВІЧЕНА людина

Близькі за звучанням слова (або пароніми) освітлений // освічений історично споріднені, але за існуючими нормами вживаються у різних значеннях.

Освітлений – “який стає видним, бо на нього падає світло”. Освітленим може бути будинок, зал, офіс. Можна сказати “освітлений прожектором, полум’ям, ліхтарем”, а в переносному значенні – “щастям, радістю, благородством”. Це слово ще вживається на означення рідини, з якої вилучені сторонні домішки, внаслідок чого вона стала прозорою, світлою (”освітлена вода”, “освітлений сік”).

Освічений – це той, який має освіту, культурний: “освічений народ, суспільство, людина, дівчина, хлопець, селянин”. Отже, у висловах “освічена вулиця”, “освічене електричними вогнями місто” слова освічена, освічене потрібно виправити на освітлена, освітлене.

НАВЧАЛЬНИЙ і УЧБОВИЙ чи тільки НАВЧАЛЬНИЙ?

Прикметник учбовий останнім часом безпідставно витісняє слово навчальний: “учбовий заклад”, “учбовий корпус”, “учбово-матеріальна база”та ін. Його не зовсім “законне” ,порівняно зі словом навчальний, місце в українській мові може бути усвідомлене хоч би з уваги на непродуктивний при творенні українських слів суфікс -б-. Якщо російське слово учебный природне утворення, споріднене зі словом учеба, то, очевидно, навчальний пов’язується зі словами навчання, навчати. Слово учбовий – це своєрідний “дубль” російського учебный. Хоч, слід визнати, Словник української мови трактує його рівноцінним до навчальний.

Коли все-таки МІШАЄМО

Російське слово мешать має декілька значень, які не завжди перекладаємо близьким за звучанням українським словом мішати. Запамятаймо українські фрази та їх російські відповідники:

Не заважай мені (не перешкоджай) – не мешай мне

Не завадило б (не перешкодило б) сказати – не мешало бы сказать

Не зайвим було купити, не завадило б купити – не мешало бы купить

Мішати фарбу, змішувати фарби – мешать краски

Мішати кашу (а юшку можна колотити) – мешать кашу

Мішати карти – мешать карты

Змішати (звалити) в одну купу – смешать в одну кучу

Отже, слово мішати вживається тоді, коли щось перемішуємо, розмішуємо. Якщо в усіх випадках вживати мішати, цим збіднюємо своє мовлення, відкидаємо давні українські слова і відходимо від норми.

Чому неправильно “МУЗИКАЛЬНА школа”, “МУЗИКАЛЬНЕ училище”?

В українській мові існує паронімічна пара музикальний // музичний, слова якої чітко розрізняються за значенням. Музикальний, згідно з існуючими нормами вживається у таких значеннях:

1) “обдарований здатністю тонко сприймати музику, відчувати музичні твори, виконувати їх”; отже, музикальний (-а, -е) – слух, родина, дитя, сім’я, народ, душа;

2) мелодійний.

Російська мова у цих двох значеннях знає лише одне слово – музикальний, тому у мовленні деяких українців можливі ненормативні словосполучення “музикальне училище”, “музикальна школа”. Треба: “музична школа”, “музичне училище”. Слово музичний має значення “який стосується музики як виду мистецтва”. Отже, музичний (-а, -е) – інструмент, студія, знання, критик, товариство та ін. Уживається вислів “музичний твір”, якщо йдеться про твір, покладений на музику, і “музикальний твір”, якщо твір мелодійний.

“ІЗ-ЗА хвороби” чи “ЧЕРЕЗ хворобу”?

Слово із-за є фонетичним відповідником прийменника з-за, уживається при позначенні предметів, з протилежного боку яких відбувається дія. Однак носії так званого суржика вживають цей прийменник переважно при позначенні причинності, що поширене в російській мові.

Порівняймо:

Из-за отсутствия – Через відсутність

Из-за собственной неосторожности – Через власну необережність

Ссора из-за пустяка – Сварка за дурницю

Тому не можна вважати нормативними фрази “Із-за цього порушується велика кількість договорів”, “Тертя між партнерами можуть виникнути із-за того, що … “. У цих випадках потрібно вживати прийменник через.

Лікар все-таки ЛІКУЄ, а ЛІЧИТЬ (якщо має) гроші!

Суржик не розрізняє слів лікувати і лічити. В українській літературній мові вони розрізняються за значенням, здатністю вступати у зв’язки з іншими словами, а також мають свій ряд споріднених слів.

Лікувати - “застосовувати ліки та інші засоби припинення болю, захворювання”. Лікують хворого, серце, печінку тощо.

Спільнокореневими для цього слова є слова лікар, ліки, лікувальний, лікування, лікуватися, лікарня та ін.

Лічити - “називати числа у послідовному порядку, вести підрахунки, рахувати”. Згадаймо Шевченка: “Лічу в неволі дні і ночі й лік забуваю”. Лічимо гроші, присутніх; лічимо до двох, до тисячі.

Вживаємо вислів “лічити хвилини (години, дні)”, коли стежимо за часом, з нетер-пінням чекаючи когось або щось. Кажуть “ребра лічити (полічили)”, коли побили кого-небудь. Слово лічити пов’язане зі словом лік, яке виступає у словосполученні “без ліку”, а також з прислівником безліч (разів).

А чому плутаємо ці слова? Та тому, що в російській мові є слово лечить у значенні “лікувати”, яке є близькозвучним з українським лічити. Але це слова двох різних мов!