Важко уявити наше сьогодення та розвиток інфраструктури району без допомоги великих та малих фермерських сільгосппідприємств. Завдяки їхній підтримці оновлюються школи, лікарні, спортивні майданчики, заклади культури, наповнюються речами першої необхідності дитячі садочки та навіть ремонтуються дороги.

Нещодавно ми мали змогу поспілкуватися з Сергієм Добряком - фермером, який господарює на землі та допомагає громаді Червонокостянтинівської сільської ради.

Родинне коріння Сергія Миколайовича походить із селища Велика Новосілка Донецької області. Навчаючись у Комарській середній школі (у народі її називали грецькою, тому що в ній вчилася переважна більшість дітей українців грецького походження), Сергій дуже любив грати у футбол. По закінченні школи за направленням вступив до Білоцерківського сільськогосподарського інституту ім. П. Л. Погребняка, де навчався за спеціальністю «ветеринарний лікар». І тут постійні тренування та футбольні змагання вивели інститутську команду до Всеукраїнської першості серед вузів. У лавах армії також довелося служити у спортивній роті Прикарпатського військового округу та у місті Бердичеві Житомирської області. Цього разу їхня команда виборола першість України серед колективів фізичної культури. Сергію Добряку пощастило грати пліч-о-пліч з Сергієм Ковальцем - майбутнім гравцем київського «Динамо», Романом Лабою - львівських «Карпат», Борисом Фінкелем - з «Дніпра». Футбол і досі залишається найулюбленішим видом спорту для Сергія Миколайовича.

У 1988 році Сергій Добряк стає завідуючим Червонокостянтинівською ветеринарною лікарнею (до нашого району його запросив колишній однокурсник і земляк Юрій Захарович Мансуров), а згодом - заступником головного лікаря районної ветеринарної лікарні. Разом з дружиною Тетяною Миколаївною та сином Кирилом вони остаточно тут оселяються і працюють вже по цей день. У 1992 році сім’я поповнилася іще одним сином - Миколкою, який пішов слідами батьків. Особливу любов до футболу передав синові батько. З п’ятого класу Миколка поїхав до Кривого Рогу, для профільного навчання у спеціалізованій футбольній школі №69, мріяв грати у команді «Кривбас». Згодом, як і батьки, отримав диплом магістра того ж Білоцерківського Державного аграрного Університету і також за спеціальністю «ветеринарний лікар». Подався на конкурс у програмі підвищення кваліфікації, тож потрапив у групу по обміну кадрами до Данії, де працював 1.5 роки. Там теж грав у футбол за місцеву датську команду. Зараз одружений, має сина. Сергій Миколайович Добряк пишається своєю чудовою, великою та дружною родиною. Два сини разом зі своїми сім’ями дружно уживаються у батьківській хаті, допомагаючи одне одному.

Після розпаду ПСП «Баштинське» багато людей звернулися до Сергія за допомогою в обробітку власних земельних паїв. Не відмовив нікому.Сьогодні невелике сімейне фермерське господарство обробляє приблизно 250 га орної землі, має 4 трактори «МТЗ» 82, комбайн «МEGA» 208 CLAАS, 2 «КамАЗи» з причепами та знаряддя для обробітку земель. У всьому їм допомагають відповідальні та професійні трактористи. Не ображає Сергій ні своїх працівників, ані пайовиків, щороку збільшуючи виплати на пай.

Значна доля прибутку Сергія Миколайовича виділяється на доброчинні справи Червонокостянтинівській громаді. Дитячим садочкам надає допомогу у ремонті будівлі, забезпеченні посудом, килимами, піском для дитячого майданчика, іграшками та багатьом іншим. Дуже тісно співпрацює з педагогічним колективом місцевої школи, беручи участь в організації свят Першого та Останнього дзвінків, випускних балів. Не міг Сергій не згадати співпрацю з колишнім директором Наталією Анатоліївною Гавриленко, яка, перебуваючи на своїй посаді, дуже багато встигла зробити корисного для школи (зараз обіймає посаду начальника відділу освіти Петрівської РДА). Також фермер допоміг обдарованій учениці Анні Стожковій, профінансувавши її поїздку на запрошення Президента України Петра Порошенка до Києва. Щороку без участі Сергія Добряка не проходить організація проведення свята Захисника Віт-чизни. Придбав для сільської ради бензокосу та ноутбук. І це лише невелика частина того, що зміг пригадати мимохідь.

Кожна людина уявляє своє життя яскравішим та цікавішим, будує плани на майбутнє. У планах і мріях Сергія Миколайовича Добряка: аби село, яке за ці роки вже стало рідним для його родини, нарешті розквітло. Щоб учителі працювали в гарних умовах та отримували гідну зарплату, а талановиті учні, які показують чудові результати, розвивали свої неперевершені здібності та працювали на користь власної держави. Щоб наша місцева молодь здобувала улюблену професію і поверталася до рідних домівок, де допомагала розбудовувати своє щастя на рідній і мирній землі. Сергій Миколайович дуже хоче згуртувати односельців-фермерів у розподілі обов’язків по відновленню сільського Будинку культури (де проходять усі свята) і зробити його найсучаснішим і найкращим в районі. Зробити в центрі села парк відпочинку з алеями, фонтаном, тінистими деревами та запашними сезонними квітами. Згуртуватися з громадою і відновити дорожнє покриття від Братського повороту до Червонокостянтинівки та до Баштиного. Відремонтувати Баштинський ФАП, зробити два футбольних поля для малечі і для дорослих. Для найменших - організувати дитячий ігровий майданчик та ще багато-багато іншого.

Усіх бажаючих та однодумців Сергій Добряк запрошує до співпраці!

Олена Приходкова.

На знімку: Сергій Добряк переконаний, що успіх України нерозривно пов’язаний з відродженням села.