Спортивні новини

Статистика особистих зустрічей «Інгульця» зі столичною командою «Оболонь-Бровар» поки що складається не на користь нашої команди. Як уже зазначалося в попередньому номері – в минулорічній першості в обох зустрічах з «пивоварами» «Інгулець» поступився. На жаль, не вдалося узяти реванш у киян і минулої суботи: гра, якої з таким нетерпінням очікували убо-лівальники, виявилася надзвичайно складною і напруженою і, зрештою, завершилася безгольовою нічиєю – 0:0. Втім, незважаючи на те, що забитих м’ячів цього вечора уболівальники на стадіоні не побачили, гру в жодному разу не можна назвати блідою чи нецікавою. Від самої першої хвилини і аж до фінального свистка поєдинок тримав у напрузі уболівальників обох команд, зберігаючи інтригу до останньої секунди. «Оболонь», як ми усі могли пересвідчитися, залишається дуже сильним і потужним колективом, і хоч команда після восьми турів посідає шосту сходинку в турнірній таблиці, за рівнем і які-стю гри, здається, вона цілком реально зможе претендувати на одне з призових місць поточної першості, а, можливо, й на чемпіонство. До речі, в своєму післяматчевому інтерв’ю головний тренер оболонців Олег Мазуренко майже один в один повторив тезу, раніше висловлену наставником нашої команди Сергієм Лавриненком, про те, що нинішня першість, як ніколи, рівна за складом, за потенціалом усіх учасників. Тож можна не сумніватися, що ми неодноразово ставатимемо свідками так званих «мінісенсацій», коли аутсайдери відбиратимуть очки у лідерів, а успішні ігри лідерів чергуватимуться з провальними, адже однаково потужно налаштовуватися на кожну гру, за такого рівного складу команд-учасників, дуже і дуже важко. Втім, після суботнього матчу майже зі стовідсотковою певністю можна спрогнозувати, що серед невдах-аутсайдерів «Оболонь» в будь-якому випадку не опиниться. Команда дуже сподобалася своєю потужною комбінаційною грою з активним підключенням флангів, з гострими небезпечними контратаками. У першій половині гри гості більшу частину часу володіли ігровою ініціативою. Було помітно, що вони розраховували побудувати поєдинок за минулорічним виїзним сценарієм: кинути усі сили, щоб забити швидкий гол, після чого «сушити» гру, граючи на утримання рахунку. І хоч ця тактична схема не спрацювала, однак, без сумніву, оболонці протримали захисні порядки нашої команди значну частину ігрового часу першого тайму в серйозній напрузі. А по перерві вже «Інгулець» перехопив ініціативу, створивши кілька загрозливих моментів біля воріт гостей, однак жодного з них реалізувати так і не вдалося, тож гра завершилась з цілком логічним нічийним результатом. Загалом же можна було б відзначити «Оболонь-Бровар» як одну з найбільш симпатичних команд, з якими нашим футболістам довелося уже зустрічатися в рамках поточної першості. Хоча дещо зіпсувала загальне враження про «пивоварів» їх манера апелювати до арбітрів у кожному суперечливому епізоді, коли за межі власної технічної зони вибігала ледь не вся лава запасних з будь-якого приводу чи й без нього. Можливо, й справді арбітраж цього дня не був зовсім бездоганним, однак помилок арбітрів, допущених на користь «Інгульця», було не більше, ніж помилок на користь «Оболоні». Проте гості одні помилки чомусь категорично «не помічали», а з інших, навпаки, - робили ледь не вселенську трагедію. В ході післяматчевого інтерв’ю поцікавився у Олега Мазуренка, чи справді він вважає арбітраж звітного поєдинку однобоким? Однак Олег Миколайович віртуозно уникнув відповіді, з чого склалося враження, що такі постійні апеляції є просто елементом командної тактики, спробою змусити арбітрів засумніватися у правильності власних дій і, таким чином, можливо, під тиском десь в якомусь епізоді помилитися на користь апелюючої сторони. Чи варто й нам перейняти таку тактику? Навряд чи, адже вона погіршує враження від, загалом, повторюся доволі симпатичної команди. А ось іще один «мінус» до репутації «Оболоні»: на своєму клубному сайті заголовок про звіт до цієї гри назвали «Прикра нічия на стадіоні «Інгулець»… Себто малося на увазі, що за грою гості помітно переважали господарів, але не змогли виграти чи то через суддівство, чи то ще через якісь су-б’єктивні перешкоди. Однак, якщо нічия з «Інгульцем» для «Оболоні-Бровар» «прикра», то чому ж вони так раділи після того, як пролунав фінальний свисток, ще й влаштувавши при цьому гучне святкування у своїй роздягальні? Якось не в’яжеться одне з іншим.

Наступні дві гри «Інгулець» за примхою календаря проведе на виїзді, вже цієї середи у Миколаєві з однойменною командою, а в неділю - у Ковалівці з «Колосом». Обидві гри дуже серйозні і складні. Тож побажаймо успіху і удачі нашим футболістам.

А от «Інгулець-2» в минулому турі вже звично поступився своїм опонентам – цього разу команді «Миколаїв-2» з рахунком 0:1, тож продовжує свою невеселу міграцію до дна турнірної таблиці, де нижче за нас залишилися поки що цей же «Миколаїв-2» та побитий нами ще у першому турі запорізький «Металург». Наступну гру «Інгулець-2» проведе вже завтра у Володимирівці з горностаївським «Миром», тож побажаємо удачі і нашій молоді, відверто кажучи, не дуже сподіваючись на позитивний результат у грі з командою, кістяк якої складають недавні наші одноклубники – Олексій Красов, Валерій Коверник, Андрій Сорокін та Віталій Колесніков.

Володимир Кіфенко.