Шановна редакціє!
Терміново звернутися до вас, аби висловити свою схвильованість і обурення, змусив звіт про позачергову сесію районної ради, вміщений в районці за 1 березня під заголовком «Революції задумуються романтиками». Точніше, обурення викликало звернення керівника фракції ВО «Батьківщина» Олександра Лазоренка, оприлюднене в цьому звіті, в якому він затаврував, звинувативши в усіх гріхах, геть усіх членів Партії регіонів, зокрема, напевне, й тих, до кого ми ставилися, ставимося, і, сподіваюся, будемо ставитися з великою повагою і вдячністю. Між іншим «регіонали», нехай уже й колишні, становлять більшість у нашій районній раді, і, повірте, люди їх підтримали не за належність саме до цієї партії чи прихильність до її кольорів, а через те, що багато хто з них реальними діями доводили свою здатність працювати на громаду, жити її прагненнями та інтересами. То що ж виходить, тепер тавро, яке Олександр Володимирович прагне повісити на наших обранців, автоматично має поширюватися й на нас, їх виборців?
Ніхто сьогодні не заперечує злочинної сутності системи влади, змонтованої колишнім вже президентом В.Януковичем. Але якщо замість того, аби дати принципову оцінку її архітекторам та докласти зусиль для її докорінної зміни, у нас почнуть на місцях вишукувати «ворогів народу» – нічим добрим для суспільства це не закінчиться.
Сьогодні багато хто із запалом говорить про честь, гідність, відповідальність, клеймуючи без розбору усіх членів Партії регіонів, огульно називаючи їх «бандитською владою». Обурює те, що на хвилі розбудови демократії, підйому громадської свідомості спливають ті, хто тихо відсиджувався і відмовчувався, чекаючи слушного часу. Ось і депутат О.В.Лазоренко заповзятливо взявся «до діла», але чомусь у виступі не провів паралель із своїми власними справами та своєю «активною» громадянською позицією за часів тієї ж таки попередньої влади. Адже він також досить тривалий час був не останньою людиною в селищі, займаючи посаду заступника селищного голови. Пам’ятаємо неосвітлені та засніжені вулиці та дороги, купи неприбраного сміття біля будинків, занепад у культурному житті райцентру. Тож зараз, коли відчуваємо спроби протиставлення «старої» і «нової» влади, хочеться поцікавитися, де ж це вона у нас та «нова» влада, котра ще ніде не мала можливості виявити свій управлінський хист? Хто ж ці таємничі особи?
Водночас ми знаємо особисто багатьох людей, що входили до Партії регіонів, які були і залишаються прикладом порядності, чесності, відповідальності! Однією з таких вважаємо С.О.Тилик, голову районної ради.
У нашому невеликому селищі ми добре знаємо один одного, бо живемо і працюємо поряд. Гадаємо, важко знайти у Петровому людину (хіба що крім деяких її колишніх соратників по партії), які могли б, говорячи про Світлану Олександрівну, використати епітети «безчесна», «непорядна», «самовпевнена», бо вона ніколи не кривила душею, не зраджувала своїм принципам, викривала брехню, розкрадання майна, ганебні та непорядні дії тих, хто, прикриваючись лозунгами, турботою про добробут односельців, безсоромно обкрадав їх.
Тож звертаємося до всіх, хто не байдужий до подальшої долі селища, майбутнього своїх дітей: не поспішайте із висновками, не дозволяйте в революційному запалі махати шаблею, ставлячи на всіх тавро «ворога народу». У нашій історії це вже було і не один раз, коли ми втрачали людей, які насправді ділом, а не словами, прагнули змінити на краще наше життя, докладали зусиль для розвитку і благополуччя селища, щоб не довелося знову все починати з нуля.
Л.О.Ситник, Л.Л.Когут, Л.Г.Дерев’янко та інші (усього 19 підписів) працівниці Петрівського ДНЗ «Рудана».
