Початок нового 2019 року для трудового колективу нашої районки позначився дуже сумною новиною: на 78-му році пішов з життя наш товариш, колега, наставник, Журналіст з великої літери – Анатолій Кирилович Ткаченко.

Фактично, увесь трудовий шлях Анатолія Кириловича був нерозривно пов’язаний з районною газетою, хоча розпочинав він свою трудову біографію з не менш почесної хліборобської справи, обробляючи неозорі лани в рідному Зеленому за важелями потужного трактора. Уже тоді творча поетична душа молодого хлібороба спонукала його в якості позаштатного кореспондента ділитися своїми ліричними творами або дописами, в яких розповідав про життя своїх односельців та про тяжку, але дуже почесну хліборобську працю, з читачами районки.

Вправність пера молодого дописувача не залишилася непоміченою, і вже невдовзі йому запропонували круто змінити свій життєвий вибір, присвятивши життя журналістиці, до якої мав хист і натхнення. Погодився не одразу, адже дуже любив землю і роботу на ній, та й хліборобське коріння в родині Ткаченків було дуже глибоким, а сімейні традиції – шанованими і непорушними. Та все ж невдовзі таки змушений був погодитися на наполегливі запрошення, адже відчув, що професія журналіста відкриє для нього нові можливості для творчої самореалізації.

Уже працюючи кореспондентом «Трудової слави», вступив на заочне відділення факультету журналістики Київського державного університету, який невдовзі успішно закінчив, після чого робота в в районці стала для нього найважливішою місією професійного становлення.

За роки роботи в газеті у Анатолія Кириловича сформувався свій особливий і неповторний творчий стиль, який помітно вирізняв усі його твори в різних жанрах – від невеликих поетичних мініатюр і до нарисів, аналітичних статей, інтерв’ю тощо. Чимало читачів районки стали його персональними прихильниками, з нетерпінням очікуючи чергових публікацій за підписом Анатолія Кириловича або під його незмінним творчим псевдонімом «АРТЕМ КИРИЛЮК»

Вінцем професійного становлення стало призначення його на посаду редактора районки, на якій він пропрацював з честю і гідністю, хоча в тих політичних обставинах, в яких на той час опинилася наша країна, робити це було вкрай нелегко.

Анатолій Кирилович дуже любив своїх доньок і онуків, завжди радів їхнім успіхам та досягненням, засмучувався через їхні невдачі, якщо вони траплялися.

Новорічна ніч, що знаменувала початок 2019 року, стала для нього останньою в житті: на світанку, 1 січня, його світла душа відійшла у вічність, за межу, з-за якої немає вороття.

Нам дуже не вистачатиме Вас, дорогий Анатолію Кириловичу, Вашого щирого слова і мудрої поради.

Та добру пам’ять про Вас ми назавжди збережемо у своїх серцях.

Царства небесного, упокійтеся з миром.

З глибоким сумом та щирою повагою – трудовий колектив редакції.