З нагоди жіночого свята

Доля дарує кожному з нас Учителя. Такою людиною, по праву, можна назвати Світлану Панасівну Логачевську – вчителя початкових класів Балахівської школи, заслуженого учителя України, кандидата педагогічних наук , доцента, талановитого педагога-практика, істинного інтелігента, життєлюба, наставника багатьох поколінь молодих учителів, яка 60 років дарувала дітям тепло своєї душі, щиру любов та глибокі знання.

Сьогодні, коли «літа на зиму повернули», роки молодості згадуються зі світлим щемом, з опти-містичною ностальгією. Як живеться на заслуженому відпочинку і які життєві ритми відбиває її гаряче серце - ми дізнавалися напередодні жіночого свята.

Спілкуючись із Світланою Панасівною, ще раз переконуєшся, що «спокій їй навіть не сниться», вона працює, всю себе віддаючи улюбленій справі, щоб бути потрібною, приносити користь іншим. Та про все по порядку.

Про свою професію Світлана Панасівна мріяла з дитинства. “Мабуть, я народилася з думкою, щоб стати вчителем, – говорить вона. - Хтось пише картини, хтось складає музику, а я знала, що і як говорити дітям. Пам’ятаю, що ще до школи не ходила, а вже збирала на вулиці дітвору, роздавала саморобні ручки з гілочок, за чорнило була бузина, і щось виводила, пояснювала, розповідала… Десь із 2 класу я вже читала. Перечитала все, що вціліло після війни в бібліотеці. У школі ж очей не могла відвести від нашої учительки. Завжди охайна, із зачіскою, у гарній сукні - вона (вчителька) була для мене ідеалом. Наша сім’я жила дуже бідно, і мама часто говорила: «От виростеш і підеш на ферму працювати» , а я після закінчення семирічки у с. Піщаний Брід взяла тихенько документи та похвальний лист і відвезла до Олександрійського педучилища. Так здійснилася моя заповітна мрія.

- Що найбільше запам’яталось Вам зі студентських років?

- Величезна жага до знань. Вчила, дуже багато читала і завжди допомагала тим, хто чогось не розумів: пояснювала до тих пір, допоки всі формули, теореми, правила, молекули, теми ставали доведені чи зрозумілі. Па-м’ятаю, як двоє хлопців – одногрупників ніяк не могли розібратися у двигунах внутрішнього згоряння. Розповіла одному, розтлумачила іншому – і все стало на свої місця. А в інституті мене називали «Академіком». Коли комусь потрібна була допомога, так і казали: «Іди до Академіка, вона розкаже, що й до чого». Мене постійно цікавила диференціація: як дійти до кожного учня?

- Чим займаєтеся сьогодні?

Зараз беру активну участь у запровадженні освітньої реформи в початковій школі. Мені за-пропонували взяти участь у створенні нових навчальних посібників для Нової української школи, аби використати практичний досвід і ефективну методику диференційованого навчання молодших школярів. Вже надруковано посібники «Математика 1 клас» та інтегрований посібник «Навчання грамоти. Я досліджую світ. 1 клас», в якому під однією обкладинкою об’єднано два інтегровані навчальні курси.

Варто зазначити, що всі посібники схвалені Міністерством освіти України. Комплект навчальних посібників сьогодні використовують учителі 1-х класів, які пілотують новий Державний стандарт початкової загальної освіти.

Перевірений часом і не одним поколінням вдячних учнів Світлани Панасівни навчальний мате-ріал набув нового звучання й сучасної форми

Творчий доробок і педагогічна праця С.П. Логачевської високо оцінені не тільки державою (відзнака Президента України, ордени й медалі), а й, передусім, вчительською спільнотою.

Як майстром впровадження диференціації, нею проведено понад 4000 науково – практичних семінарів, авторських курсів, майстер-класів для вчителів початкових класів у різних містах України.

Сьогодні у курсах педагогіки вищих навчальних закладів України вивчається досвід Світлани Панасівни з використанням її 26-ти посібників та численних статей у журналі «Початкова школа». Практикуються профільні спецкурси, спецсемінари, залучення студентів для написання рефератів, курсових, дипломних робіт з питань диференційованого навчання молодших школярів.

Розвиваючи ідеї педагога В .О. Сухомлинського, Світлана Панасівна вперше розробила технологію «внутрікласної» диференціації, ще раз засвідчивши, що володіє грунтовними знаннями про цю своєрідну, цікаву і нову галузь в педагогічній науці, яку можна визначити як теорію і практику «внутрікласної» диференціації.

- Чого побажаєте читачам газети?

- Бути оптимістами, любити життя, цінувати кожну його хвилину і поспішати робити добро.

Завершуючи розповідь про Світлану Панасівну Логачевську, вкотре переконуєшся в тому, що її життєві ритми не упо-вільнюються, а навпаки – набирають нових обертів. Вона є прикладом громадського подвигу сільського вчителя, який у найкращих сплавах українського мента-літету живе тільки одним - як служити своєму народові. І не мислить життя без цього.

Тетяна Біденко