Спортивні новини

Отож, домашнім поєдинком між «Інгульцем-2» та харківським «Металістом 1925» було підведено риску в осінній частині першості як у Першій, так і в Другій лігах, після чого обидві наші команди відправляться на канікули, де перебуватимуть вже аж до початку нового тренувального збору (орі-єнтовно - до середини січня наступного року).

Матч у Володимирівці виявився досить напруженим, проте завершився безгольовою нічиєю, з рахунком 0:0. Перевагу по ходу гри мали гравці нашої команди, вони ж і більше за-грожували воротам суперника, однак переграти голкіпера харків’ян жодного разу так і не зуміли, тож нічийний рахунок можна вважати цілком закономірним.

Звичайно, уболівальники, що не змогли побачити цей поєдинок на власні очі, будуть дещо здивовані: як це наша команда, що міцно осіла на дні турнірної таблиці, змогла дати справжній бій одному з лідерів чемпіонату Другої ліги, команді, яку з великою часткою вірогідності можна вважати одним з найголовніших претендентів, щоб уже наступний сезон розпочати в першоліговій обоймі? Річ у тім, що склад другого «Інгульця» на цей поєдинок було підсилено деякими гравцями першої команди - її резервістами, що не мають достатньої ігрової практики. Зокрема, щоб перевірити обґрунтованість амбіцій харків’ян на виступи в Першій лізі, тим більше, що, як заявляють окремі функціонери «Металіста» і Перша ліга для них має стати лише проміжним етапом, який вони сподіваються пройти за рік на шляху до УПЛ, вийшли разом зі своїми юними партнерами Роман Світличний, Артур Новотрясов, Олександр Медведєв, Олег Синьогуб, Олексій Павелько, Віталій Рябушко та Ніка Сітчінава. І хоч в першій команді кожен з них далеко не завжди потрапляє до основного складу, тут вони почувалися справжніми господарями на полі як в прямому, так і в переносному значенні. А «Металіст» мав змогу відчути, що рівень Першої ліги таки відчутно відрізняється від рівня Другої, де вони майже не зустрічали гідного спротиву. Відтак, у разі потрапляння до Першої ліги (а це відбудеться з високою часткою ймовірності) харків’янам доведеться суттєво посилювати склад і думати, як би закріпитися в лізі, а не «пройти за рік».

Попри нічию з одним із лідерів чемпіонату, «Інгулець-2» не змінив свого турнірного становища, адже надто багато очок було втрачено раніше. Втім, і останнє місце, яке позбавляє права наступного сезону знову виступити в Другій лізі (чи змішаній, варіанти якої зараз пропонуються і активно обговорюються) нам також поки що не загрожує. Відтак команда, в якій у зимове міжсезоння, можна не сумніватися, відбудуться серйозні зміни, не ставить перед собою конкретних турнірних завдань, а виконуватиме головну функцію – працюватиме над селекцією і підготовкою кадрів для першої команди.

А тепер кілька слів про підсумок виступів головного нашого «Інгульця» в Першій лізі. Почнемо з того, що ще ніколи в своїй історії жодна з команд, що представляли Петрівщину, не те що не сягала подібних вершин, а навіть мріяти про них не могла. І ось, завдяки нашому землякові Олександру Поворознюку, ця, здавалося б, фантастична мрія стала реальністю: на зимову перерву петрівський клуб іде, перебуваючи на третій сходинці турнірної таблиці в Першій лізі. Враховуючи ж, що Прем’єр-ліга України сьогодні складається лише з дванадцяти клубів, можна сміливо стверджувати, що петрівський «Інгулець» входить до п’ятнадцяти найсильніших команд України. Хіба не вражає? А ось іще деякі статистичні показники, якими позначилася гра нашої команди в поточній першості. В «таблиці п’яти матчів» - своєрідному статистичному звіті про готовність команд на даний момент, де враховуються їх очкові здобутки впродовж п’ятьох останніх ігор, «Інгулець» став найкращою командою дивізіону, набравши 13 очок з 15-ти можливих, і випередивши за цими показниками навіть «Арсенал», «Полтаву» і «Колос», які мають по 12 очок. Причому, приємно, що три з п’ятнадцяти очок «Інгулець» відібрав саме у лідера – київського «Арсенала». Ще один статистичний показник, який, безперечно, має нас тішити: «Інгулець» має найкращу лінію захисту, пропустивши усього 12 м’ячів. А голкіпер «Інгульця» Геннадій Ганєв на протязі 680-ти хвилин зміг утримувати свої ворота неприступними, завдяки чому увійшов до історичної десятки воротарів Першої ліги по тривалості «сухої» серії. Отож на зимові канікули «Інгулець» пішов, залишивши у всіх нас дуже радісні спогади про сезон і не менш піднесені очікування від сезону наступного. Хоча, звичайно, святкувати ще зарано, відрізок до завершення першості ще досить довгий, тож багато чого може змінитися. І все ж хочеться вірити, що й заключні 12 ігор чемпіонату «Інгулець» проведе так само потужно, надійно і переконливо, порадувавши усіх нас чудовою грою і новими турнірними досягненнями.

Володимир Кіфенко.