Ніщо не стоїть на місці, все змінюється, як у природі, так і в людському житті, хочемо ми того, чи ні. Ось і негода зачастила до нас: то зливи підтоплюють будівлі та бурхливими потоками води зносять все на своєму шляху, то нестерпна спека спалює все живе. Як боляче дивитися на рослинку, що гине. Особливо прикро спостерігати, що на полях стоять ледве живі посіви кукурудзи, соняшнику. І чому таке діється – лише Господь знає.
Аналогічні події відбуваються і в нашому суспільстві: то тихо і сонячно, то налетять шквали і буревії. Після певних періодів спокою спостерігаємо завзяте протистояння і навіть бійки між народними депутатами. А все тому, що все нове народжується в муках, проходить чималий час, допоки воно приживеться і стане нормою. Тож і ми, побачивши, як «загниває капіталізм», про що нам твердили комуністичні пропагандисти, захотіли, щоб, якщо не ми, то хоча б наші діти чи внуки стали жити в такому суспільстві, як у розвинених країнах Європи і світу. Та, на жаль, на заваді цьому стали такі, як Путін та наш колишній президент-втікач Янукович, завдяки яким Україна зазнала багато лиха, адже проти нас ведеться кривава, хоча і не оголошена війна.
Та, незважаючи на всі катаклізми, життя триває і ми не полишаємо надію на краще, крок за кроком таки ж рухаємося до європейського майбутнього. Завдяки нинішній владі в районі сталося багато позитивних змін. Молоді і енергійні керівники району і селища Сергій Завалій, Тамара Сакара, Світлана Тилик докладають до цього багато зусиль. Це видно зі звіту Петрівського селищного голови, опублікованого в «Трудовій славі», та й самі ми бачимо добрі справи. Збулася, наприклад, довгоочікувана мрія жителів будинку №3 по вулиці Центральній, що поряд з райлікарнею, – затишно і комфортно стало, коли над будинком з’явилася нова покрівля. Та була ще одна проблема – поряд з будинком росли старі височенні тополі, які розгойдувалися під час буревіїв, загрожуючи падінням. Допоки не сталося лиха, ми звернулися до селищного голови за допомогою; і незабаром у подвір’ї з’явився автомобіль з підйомною люлькою, хлопці піднялися аж до верхівки і спиляли дерева. Чесно кажучи, жаль було дерев, але ж вони своє віджили і несли загрозу для будівлі і людей.
Прикладів успішної роботи Світлани Олексан-дрівни можна навести багато. Саме така повсякденна робота щодо поліпшення нашого життя і наближає нас до Європи.
Ще свіжі враження від відзначення 26-ї річниці незалежності України. Свято пройшло організовано і урочисто, особливо хвилюючим було відкриття оновленої районної Дошки пошани, а також вручення ключів від двокімнатної квартири молодим спеціалістам – лікарям і нового автомобіля швидкої допомоги- лікарні.
Багато ще в нашому житті всіляких негараздів: крім війни з загарбниками маємо розгул корупції і злочинності, інші проблеми. Та зміни на краще вже відбуваються. Тож хочеться побажати керівництву району і селища: «Так тримати!» і висловити їм подяку від щирого серця за їхню працю.
Л.Литвин, В.Тараненко, Р.Філіпенко, А.Москаленко, Ф.Тарабанов, мешканці будинку №3 по вул. Центральній, смт. Петрове.
