В один з останніх днів вересня у Кропивницькому в приміщенні обласного музично-драматичного театру імені Кропивницького пройшов Форум аграріїв Кіровоградщини. У ньому взяли участь голова Кіровоградської обласної ради Олександр Чорноіваненко, народний депутат України, голова ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко, народні депутати України Іван Кириленко та заступник голови комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Вадим Івченко, президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Іван Томич.
Відкрив захід І.Кириленко. Він нагадав, що свого часу на аграрну галузь зверталося набагато більше уваги, вона користувалася неабиякою підтримкою держави. Були списані борги аграріїв, введений єдиний фіксований податок на землю, у розпорядженні сільгосптоваровиробників залишався ПДВ, вони отримували дотації, за-проваджувалися заходи щодо здешевлення техніки, добрив тощо. Найкращими для аграрного бізнесу умови були до 2010 року. Потім розпочалися зворотні процеси. Сьогодні повністю скасовані пільги агра-ріям, фіксований податок, збільшується податковий тиск. А 1 січня наступного року закінчується термін мораторію на продаж землі, і як вітчизняні, так і зарубіжні корпорації вже готові роздерибанити найбільше багатство нашого народу.
Задля цього задіяні величезні ресурси - як фінансові, так і інформаційні. Практично всі ЗМІ належать олігархам, вони впродовж багатьох років пропагують ідею, що необ-хідно вводити ринок землі, бо без цього неможливо буде подолати економічну кризу, заручитися підтримкою міжнародних фінансових інституцій. Кажуть, що це збільшить інвестиційну привабливість української економіки і, зокрема, аграрного сектору.
-Я не заперечую, – говорить І.Кириленко, - але давайте розберемося в цьому питанні детальніше. Головні інвестори – банки. Та чи є у нас цивілізована банківська система? Чи довіряємо ми нашим банкам?
Згідно з Конституцією України за стабільність національної валюти несе відповідальність Національний банк України. Чи забезпечив він стабільність гривні? Результатом цієї «стабільності» стало те, що люди за останні 10 років втратили більше двох трильйонів гривень, що дорівнює п’яти річним зарплатам всіх українців. Лише недавній «банкопад» коштував вкладникам 256 мільярдів гривень Хтось сів за цей злочин?
В Європі, де земля за якістю незрівнянно гірша за українську, її ціна в десятки разів вища за нашу. І от, щоб розвивати свій бізнес, ви йдете в банк за кредитом. Та банки кредити дадуть тільки під заставу землі, оцінюючи її за нинішніми копійчаними цінами. Йдемо далі – чи є в Україні цивілізована система страхування, як аграрного бізнесу, так і кредитів? Немає. Тож, втративши врожай через несприятливі погодні умови чи інші обставини, ви не зможете погасити кредит, і банк забере вашу землю. А на вторинному ринку вона продасться в десять разів дорожче.
Є і зовнішні інвестори – як в Європі, так і такий надпотужний учасник світової фінансової системи, як Китай, який готовий витратити трильйони доларів, щоб заволодіти нашою землею. І європейці, і китайці готові купувати українську землю, а не допомагати нам розвивати економіку, бо конкурент нікому не потрібен. Ми підписали з ЄС угоду про торгівлю, та величезний пласт угоди стосується обмежень стосовно доступу української продукції на європейський ринок, в першу чергу – аграрної. Ми, наприклад, виробляємо один мільйон тонн м’яса птиці, але маємо право вивезти в ЄС лише 25 тис.тонн.
Таким чином, головною перешкодою для введення ринку землі є те, що довіра людей до влади, як кажуть, «нижче плінтуса». Бо за 25 років існування незалежної України жодна реформа не дала позитивного результату. Я нещодавно був на одній з нарад в Академії наук України, на якій почув слова, які всіх просто вразили своєю правдивістю: «Що б в Україні не робилося, думають про одне – як вкрасти!». Дійсно, всі «реформи» зводяться саме до цього. В результаті тотальної приватизації власниками найбільших стратегічних об’єктів, цілих галузей народного господарства стали не більше десяти сімей Фірташів, Ахметових і тому подібних. Тепер вони зазіхають на останнє – на землю.
Є вислів: «Революції починаються тоді, коли крадійство перестає бути рентабельним». Олігархи зі своїх мільярдних дивідендів податки не платять, зате створили такі закони, згідно з якими оббирають найбідніших, змушуючи платити податки з мізерних пенсій та зарплат. На жаль, нічого не змінилося і після подій 2013-2014 року, названих Майданом Гідності – податок на бідність, офшори, корупція…
Завершуючи свій виступ, І.Кириленко сказав: «Ми приїхали до вас, щоб почути вашу думку, тож дамо можливість висловити її всім бажаючим».
О.Чорноіваненко підтвердив слова І.Кириленка, зазначивши, що Кіровоградська обласна рада проголосувала і спрямувала до уряду та до Верховної Ради України цілий ряд звернень стосовно впорядкування законодавства і урядових рішень в галузі сільського господарства. Пропозиції стосувалися соціального оподаткування, права місцевих громад розпоряджатися землями за межами населених пунктів, єдиного податку на землю та інших заходів по підтримці аграрного сектору економіки, та жодного позитивного впливу це не мало.
-Я думаю, що така форма спілкування аграріїв з представниками фракції ВО «Батьківщина» та асоціації фермерів, як наш Форум, ефективна, – висловив сподівання голова обласної ради.
Як і анонсував І.Кириленко, який вів зібрання, всі, хто мав бажання, отримали слово. Практично всі говорили про труднощі, з якими стикаються аграрії впродовж кількох останніх років, та справжнім криком душі кожного з них була тема рейдерства, яке стало особливо нахабним і агресивним. Лише в нашій області за рік зафіксовано 3000(!) випадків рейдерських атак на сільгосппідприємства. Причому, об’єктами атак стають не тільки великі підприємства, а навіть і невеликі фермерські господарства, які обробляють 10-20 га. Фактично, діє потужна мафія, до складу якої входять реєстратори, судді, нотаріуси, правоохоронці, бо-йовики-«тітушки». Тому в багатьох місцях люди створюють загони самооборони, аби дати відсіч злочинцям.
Керівник СВК «Агрофірма «Маріампольська» Костянтин Міщанін також звернувся з трибуни до гостей з проханням допомогти повернути незаконно відчужену ділянку.
-Поки що ніде не можемо добитися правди, а 400 га землі тим часом продовжують заростати бур’янами, – зазначив він.
До присутніх звернулася і Ю.Тимошенко.
-Кіровоградщина – моя політична батьківщина, тому саме з неї ми розпочали серію зустрічей з аграріями, які плануємо провести в усіх областях України, – сказала вона.
Україна має унікальні, як для Європнейського континенту ресурси – найкращу землю, багаті надра. Та корумповане антинародне керівництво держави зробило ці ресурси легкою здобиччю для зажерливих доморощених і зарубіжних олігархів. Хіба Кучма, Ющенко, Янукович, Порошенко, Гройсман чи Яценюк не знають, як піднімати економіку? Все вони знають, але робили і роблять не те, що потрібно для цього, для підвищення добробуту народу. Українська земля є нашим щастям і нашою бідою, бо вона – дуже ласий шматок, яким хочуть заволодіти багато хто в світі. Вона вже давно оцінена вітчизняними і міжнародними корпораціями, які тільки і чекають, коли її можна буде купити за копійки. Саме тому впродовж 25 років в Україні не було системної роботи, виваженої політики по розвитку аграрного сектору економіки, переробної індустрії, обслуговуючих кооперативів. Робиться все для того, щоб на нинішньому етапі зробити аграрний бізнес нецікавим, неефективним, очистити землю від вас – справжніх хліборобів. Бо ж хіба можна говорити про ефективне господарювання при кредитній політиці зі ставкою 25-30, без нормальної системи страхування, стимулюючої податкової системи, цивілізованої системи застави майна?
Чого чекати від нинішньої влади, коли у керівника держави в оренді перебувають сотні тисяч га землі, а люди з його оточення контролюють щонайменше 25% всіх земель сільськогосподарського призначення? Тому ведеться політика на задоволення їхніх інтересів. На реалізацію цієї політики кинуті небачені, шалені гроші. Тому йти до цієї влади з проханням навести лад в державі, проводити по-літику в інтересах народу, а не олігархів, немає жодного сенсу. Від влади потрібно вимагати проводити проукраїнську політику, на це і спрямовані такі акції, як сьогоднішня, які ми проведемо в усіх областях.
Основою аграрної галузі ЄС є сімейне фермерство, яке необхідно розвивати і в Україні, створюючи відповідну законодавчу базу, запроваджуючи ефективну державну підтримку. Нинішня політика так званої децентралізації згубна для України. З її допомогою намагаються ліквідувати невеликі ( а іноді і великі) села, очистити землю від селян. В Європі є принцип, згідно з яким громади об’єднуються, якщо людині, щоб дістатися до центру надання послуг, потрібно не більше години. Тому там, на відміну від України, намагаються розширювати, а не знищувати, мережу поселень, створюючи відповідну інфраструктуру.
Тут багато говорили про рейдерство. Це один із засобів знищення хліборобів, очищення від них землі. Якщо вона стане товаром, то знайдуться і її нові господарі, а українці перетворяться на своїй – чужій землі у наймитів. Тому наша фракція розробляє законопроекти щодо підтримки аграріїв, за підтримку сімейного фермерства, за кримінальну відповідальність за рейдерство, буде боротися за продовження мораторію на продаж землі.
Знаєте, хочеться просто жити – вирощувати дітей і онуків, обробляти землю, бути щасливим, а не боротися. Боротьба – це не винагорода, а тяжкий хрест. Але якщо ми зараз не переможемо цього спрута, який тримає Україну в лещатах зажерливості, корупції, безправ’я, то втратимо державу, втратимо майбутнє.
Юлія Володимирівна завершила свій виступ тим, що за-пропонувала проголосувати за створення загальнонаціонального штабу протидії рейдерству, а також за рішення щодо заборони продажу землі. Учасники зібрання одностайно підтримали цю пропозицію.
Після завершення Форуму Ю.Тимошенко вийшла до преси, аби зробити відповідну заяву.
Анатолій РЯБОКОНЬ.
На знімках: К.Міщанін: «Допоможіть встановити справедливість!»; в президії Форуму І.Томич, Ю.Тимошенко, О.Чорноіваненко, І Кириленко, В.Івченко.
Фото автора.
